Атомний підводний човен
| Атомний підводний човен | |
 | |
| Двигун (рушій) |
nuclear marine propulsiond  |
|---|---|
 Атомний підводний човен у Вікісховищі | |
А́томний підво́дний чо́вен (АПЧ, ПЧА) — підводний човен з ядерною силовою установкою.
Спочатку в підводному суднобудуванні однією з найважливіших проблем було збільшення часу перебування під водою і збільшення швидкості підводного ходу — найзначніших характеристик субмарин. Прогресу в цій області заважала недосконалість енергетичних установок, а зокрема — їхня мала потужність і залежність часу перебування під водою від вмісту кисню в повітрі усередині човна. Спершу ці проблеми вирішувалися підвищенням потужності електромоторів, ємності акумуляторів, збільшенням запасу скрапленого кисню, повітря високого тиску, регенеративних патронів. Під час Другої світової війни в Німеччині вперше став серійно застосовуватися пристрій для роботи дизелів під водою — шноркель (прилад РДП) — і парогазова турбінна енергетична установка системи Вальтера. У повоєнний час в Україні та СРСР, а потім і в інших країнах з'явилася атомна енергетика, почавши новий етап розвитку підводного флоту. Однак, створення мобільного компактного реактора зайняло понад 100 років і потребувало значних зусиль.
Історично першими побудували атомарину в США. За видатні характеристики автономності і підводного плавання човен отримав ім'я «Наутилус» в честь однойменного знаменитого корабля капітана Немо. Слідом за США атомні підводні човни почали будуватися в СРСР. Надалі при активній співпраці зі США програму атомного підводного суднобудування почала Велика Британія, а за сприяння СРСР підводні човни з атомними енергетичними установками стали будувати в КНР. Окремо стоїть Франція, яка почала будувати атомарини приблизно в той же час, але розробивши всю програму суднобудування самостійно. Французькі атомні реактори для підводних човнів відрізняються компактністю і хорошим захистом. Вони мають менший термін служби між обслуговуваннями — близько п'яти років, що вдвічі менше американських аналогів, але за планом кожні п'ять років французькі човни проходять оновлення радіоелектронного устаткування, і зміна ядерного палива відбувається під час цих ремонтів.
Перші підводні човни з атомними реакторами на борту з'явилися:
- в США в 1955 році — USS Nautilus (SSN-571)
- в СРСР в 1958 році — К-3 «Ленінський комсомол»; останнім атомним підводним човном, побудованим в СРСР, був К-407 «Новомосковськ»
- у 1963 році в лад увійшла перша британська атомарина HMS Dreadnought (S101)
- у 1969 році почала нести бойову службу перша французька атомна субмарина Le Redoutable (S 611), причому вона належала не до торпедних підводних човнів, а до класу стратегічних субмарин
- У 1974 році свій перший атомний підводний човен ввів у дію Китай
Човни першого і частково другого поколінь не відрізнялися збалансованістю тактико-технічних елементів. Основна увага приділялася таким характеристикам, як швидкість і глибина занурення. Але висока шумність і недосконалі системи гідроакустики робили радянські човни глухою і зручною ціллю.
- СРСР: торпедні (ПЛАТ, 13 штук за проєктами 627 та 627А); ракетні; із крилатими ракетами (34 одиниці); з балістичними ракетами (8 одиниць).
- США: «Nautilus»,
У 1959—1967 роках США побудували 41 стратегічний атомний підводний човен, оснащені якісно новими ракетами «Polaris». В СРСР же за 1955—1962 роки побудували всього 37 підводних човнів з міжконтинентальними балістичними ракетами. Це підштовхнуло СРСР до розробки АПЧ другого покоління.
СРСР: у 1967—1974 роках побудували 34 АПЧ за проєктом 667А «Навага». Згодом внаслідок модернізації та вдосконалення виникли проєкти 667АУ, 667Б «Мурена», 667БД «Мурена-М», 667БДР «Кальмар» і 667БДРМ «Дельфін». Підводні човни з крилатими ракетами отримали можливість їхнього запуску з підводного положення.
Крім стратегічних розвинувся і напрямок багатоцільових підводних човнів. У 1967—1980 роках ВМФ СРСР отримав 17 АПЧ з тактичними протикорабельними ракетами і протичовнові — 7 АПЧ цього типу з рідиннометалічною АППУ.
На початку 1980-х років з'явилися човни третього покоління. Вони відрізнялися істотно більшою водотоннажністю і наявністю досконалішого озброєння. На цих човнах вперше встановили радіоелектронне озброєння. Як матеріал корпусу почали застосовувати титан і спеціальні сталеві сплави.
- СРСР: плани зі створення човнів четвертого покоління були прийняті наприкінці 1980-х років, але перші проєкти з'явилися тільки через десятиліття. У 1993 році був закладений «Сєвєродвинськ», головний корабель проєкту 855 «Ясень», в 1996 році стратегічний ракетоносець «Юрій Долгорукий» проєкту 955 «Борей».
- США: підводні човни четвертого покоління представлені проєктами багатоцільових атомарин «Сівулф» і «Вірджинія», будівництво атомних підводних човнів з балістичними ракетами нового проєкту не ведеться.
Вважається, що в американській класифікації усі атомні підводні човни без балістичних ракет позначаються як SSN (підводні човни атомні), а в радянській вони поділялися на дві групи: ПЧАТ (підводні човни атомні торпедні) і на БПЧАТРК (багатоцільові підводні човни торпедні з ракетами крилатими). Це зумовлено тим, що американці практично відразу почали будувати атомні підводні човни з крилатими ракетами, а в СРСР ще тривалий час будували атомні підводні човни лише з торпедними апаратами. Хоча і в США БПЧАТРК має своє позначення — SSGN.
Після того, як в США і в СРСР навчилися запускати крилаті ракети з торпедних апаратів, усі нові атомні підводні човни є однозначно торпедними і з крилатими ракетами, ПЧАТ і SSGN.
В історії підводного флоту є багато типів атомних підводних човнів, котрі були тільки суто торпедними, тому є потреба у використані і поняття ПЧА(Т) і відповідно і ПЧА(ТРК).
ПЧАРБ, SSBN — (підводні човни атомні з ракетами балістичними).
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 Велика Британія
| 8
| 4
| 0
| 64
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Резолюшн | Resolution | 16
| 4 (0)
| 1964-1996
|
| Венгард | Vanguard | 16
| 4 (4)
| з 1993
|
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 СРСР
| 104
| 7
| —
| 1394 (112)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 658 (658М) | Hotel-I, II | 3
| 8 (0)
| з 1963
|
| 667А Навага | Yankee-I | 16
| 34 (0)
| з 1967
|
| 667Б Мурена | Delta-I | 12
| 18 (0)
| 1972-2003
|
| 667БД Мурена-М | Delta-II | 16
| 4 (0)
| 1975-1999
|
| 667БДР Кальмар | Delta-III | 16
| 14 (3)
| з 1974
|
| 667БДРМ Дельфін | Delta-IV | 16
| 7 (4)
| з 1984
|
| 941 Акула | Typhoon | 20
| 6 (3)
| з 1981
|
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 Росія
| 0
| 7
| —
| 112
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 955 Борей | Borey | 16
| 1 випробовується
| —
|
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 США
| 55
| 14
| —
| 992 (336)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Джордж Вашингтон | George Washington | 16
| 5 (0)
| з 1959
|
| Етен Аллен | Ethan Allen | 16
| 5 (0)
| з 1961
|
| Лафаєт | Lafayette | 16
| 9 (0)
| з 1963
|
| Джеймс Медісон | James Madison | 16
| 10 (0)
| з 1964
|
| Бенджамін Франклін | Benjamin Franklin | 16
| 12 (0)
| з 1965
|
| Огайо | Ohio | 24
| 18 (14)
| з 1976
|
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 Франція
| 10
| 4
| —
| 160 (64)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Редутабль | Redoutable | 16
| 6 (0)
| 1971-2005
|
| Тріумфан | Triomphant | 16
| 4 (4)
| з 1997
|
Підводні човни атомні (з ракетами балістичними)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАРБ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РБ на човнах флоту |
 КНР
| 3-7
| 3-7
| 1-7
| 36-84
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет балістичних (РБ) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 092 Ся | Xia class | 12
| 1
| з 1987
|
| 094 Цзінь | Jin class | 12
| 2-6
| з 2004
|
Підводні човни атомні з балістичними ракетами (ПЧАРБ), на озброєнні флоту
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Тип (проєкт) | Силует | Кількість (як ПЧАРБ) | Загальна кількість ПЧАРБ |
| Велика Британія
| «Венгард» | 
| 4
| 4
|
| Проєкт 092 | 
| 1
| 5
| |
| Проєкт 094 | 
| 4[1]
| ||
| Проєкт 667БДР | 
| 4 (3)
| 7
| |
| Проєкт 667БДРМ | 
| 7 (4)
| ||
| Проєкт 941 | 
| 3 (0)
| ||
| Проєкт 955 | 
| 1 (0)
| ||
| «Огайо» | 
| 18 (14)
| ||
| «Тріумфан» | 
| 4
| 4
| |
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| Велика Британія
| 19
| 6
| 4 (1 замовлена і 1 заплановано)
| 100
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Веліант | Valiant | 6
| 2 (0)
| 1966-1994
|
| Черчілль | Churchill | 12
| 3 (0)
| 1970-1992 |
| Свіфтшюр | Swiftsure | 12
| 6 (0)
| 1973-2008
|
| Трафальгар | Trafalgar | 15
| 7 (5)
| з 1983
|
| Астьют | Astute | 25
| 1 (1)
| з 2010
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті РФ | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| СРСР
| 115
| 27-54
| —
| 600-1000
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 659 | Echo-I | 6
| 5 (0)
| 1961-1992
|
| 675 | Echo-II | 8
| 29 (?)
| з 1960
|
| 667А | Yankee | 16
| 4 (?)
| 1968-2009
|
| 670 «Скат» | Charlie-I | 8
| 11 (0)
| 1966-?
|
| 670M Скат-М/Чайка | Charlie-II | 8
| 6 (5)
| 1972-?
|
| 671РТМ(К) Щука | Victor-III | 16
| 25
| з 1977
|
| 949A Антей | Oscar-II | 24
| 11 (9) — К-141 «Курськ»
| з 1982
|
| 971 Щука-Б | Akula | 35
| 15 (13)
| з 1883
|
Підводний човен атомний (багатоцільовий торпедний з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| Росія
| 0
| 27-54
| 1 (1 замовлений і 1 заплановано)
| 600-1000
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 885 Ясень | Graney, Yasen | 32
| будується
| —
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| США
| 111
| 58
| 10 (10 заплановано)
| 2100
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Гелібат | Halibut | 5
| 1 (0)
| 1960-1976
|
| Скіпджек | Skipjack | 8
| 6 (0)
| 1959-1990
|
| Трешер/Перміт | Thresher/Permit class | 8-10
| 14 (0)
| 1960-1994
|
| Таллібі | Tullibee | 1 (0)
| 1960-1988
| |
| Стерджен | Sturgeon | 16
| 37+2 (0)
| 1967-2004
|
| Лос-Анджелес | Los Angeles | 12+8
| 62 (40)
| з 1976
|
| Сівулф | Seawolf | до 50
| 3 (3)
| з 1997
|
| Огайо | Ohio class SSGN | 154
| 4 (4)
| з 2002
|
| Вірджинія | Virginia | 48
| 9 (9)
| з 2004
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| Франція
| 6
| 6
| 1 (6 заплановано)
| 45
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Рубі | Rubis class SSGN | 14
| 6
| з 1989
|
| Баракуда | Barracuda class SSGN | 14
| будується, передача флоту заплановано з 2017 року
| —
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні з ракетами крилатими)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТРК | Перебуває на флоті | Будується | Кількість РК на човнах флоту |
| КНР
| 2
| 2
| 1 (6 заплановано)
| 12
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | Ракет крилатих (РК) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 093 Шан | Shang class | 6
| 2 (2)
| з 2007
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість ТА (торпед) |
| СРСР
| 48
| 3
| —
| 316 (1020)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | ТА (торпед) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 627, 627А Кит | November | 8 (26)
| 13 (0)
| 1957-1990
|
| 671 Йорш | Victor-I | 6 (20)
| 15 (0)
| 1967-1994
|
| 671РТ Сьомга | Victor-II | 6 (26)
| 7 (0)
| 1972-1995
|
| 705, 705К Ліра | Alfa | 6 (20)
| 7 (0)
| 1977-1990
|
| 945 Барракуда | Sierra-I | 6 (40)
| 2 (1)
| з 1984
|
| 945А Кондор | Sierra-II | 6 (40)
| 2 (2)
| з 1982
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість ТА (торпед) |
| Росія
| 0
| 3
| 0
| 18 (120)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | ТА (торпед) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| К-123 Марс[ru] | Sierra-II (Sierra-III) | 6 (40)
| 1 (4 покоління, була порізана на стапелі у 1993 році при 30% готовності)
| —
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість ТА (торпед) |
| США
| 7
| 0
| 0
| 49 (168)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | ТА (торпед) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| Скейт | Skate (SSN) | 8 (24)
| 4 (0)
| 1957-1988
|
Підводні човни атомні (багатоцільові торпедні)
| ||||
|---|---|---|---|---|
| Країна | Побудовано ПЧАТ | Перебуває на флоті | Будується | Кількість ТА (торпед) |
| КНР
| 5
| 5
| 0
| 30 (90)
|
| Тип (проєкт) | Класифікація НАТО | ТА (торпед) | Побудовано (на флоті) | Роки експлуатації |
|---|---|---|---|---|
| 091 Хань | Han class | 6 (18)
| 5
| з 1970
|
| Велика Британія Експериментальні | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Класифікація НАТО | Рік | Побудовано | Примітки |
| HMS Dreadnought (S101) | Дредноут | Dreadnought | 1966 | 1 |
перший АПЧ Великої Британії |
| Черчілль | Churchill | 1970 | 3 |
експериментально-бойові | |
| США Експериментальні | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Назва НАТО | Рік | Човнів | Примітки |
| Наутілус, USS Nautilus (SSN-571) | немає | Nautilus | 1954-1980 | 1 |
Перший у світі атомний ПЧ |
| Сівулф, USS Seawolf (SSN-575) | немає | Seawolf | 1957-1987 | 1 |
Випробування реактора S2G з рідко-металічним теплоносієм першого контуру. Випробування виявилися безрезультатними й у 1959 році цей реактор був замінений на водо-водяний S2Wa. Після цього човен використовувався вже як бойовий, а пізніше, після модернізації, і як розвідувальний. |
| USS Tullibee (SSN-597) | Таллібі (SSN-597) | Tullibee | 1960 | 1 |
Протичовновий, з повним електрорушієм |
| USS Narwhal (SSN-671) | Sturgeon | Narwhal | 1969 | 1 |
Протичовновий |
| USS Glenard P. Lipscomb (SSN-685) | Sturgeon | Glenard P. Lipscomb | 1974 | 1 |
|
| СРСР Експериментальні | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Класифікація НАТО | Рік | Побудовано | Примітки |
| 645 ЖМТ Кит | 627А | November | 1962-1968 | 1 |
|
| К-278 Комсомолець | 685 Плавник | Mike | 1983-1989 | 1 |
|
| 651Э | 651 | Juliet | 19 | 1 |
|
| 661 Анчар | Papa | 1969-1988 | 1 |
||
| 667AT Груша | 667А Навага | Yankee-Notch | 1969-2002 | 3 |
|
| 667M Андромеда | 667А Навага | Yankee-Sidecar | 19 | 1 |
|
| 06704 Чайка-Б | 670М Чайка | Charlie-III | 1973-1992 | 1 |
|
| 949 «Граніт» | Oscar-I | 1980-1997 | 2 |
||
| 701 | 658 | Hotel-III | 1970-1989 | 1 |
|
| 667AM Навага-М | 667А Навага | Yankee-II | 1967-1990 | 1 |
|
| США Спеціального призначення | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Класифікація НАТО | Рік | Побудовано | Примітки |
| Тритон (SSRN-586) | унікальний | Triton | 1959-1969 | 1 |
Радіолокаційний ПЧ. Перший човен, який здійснив навколосвітню підводну подорож |
| Бенджамін Франклін | «Benjamin Franklin | 1992 | 2 |
Носій надмалих ПЧ | |
| USS Parche (SSN-683) | Парш | Parche | 1974 | 1 |
Розвідка і рятувальні операції |
| NR-1 | НР-1 | NR-1 | 1969 | 1 |
Глибоководні дослідження |
| СРСР Спеціального призначення | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Класифікація НАТО | Рік | Побудовано | Примітки |
| 658С | 658М | Hotel | 19 | 1 |
дослідження нових систем зв'язку |
| 658У | 658М | Hotel | 19 | 2 |
човни зв'язку, ретранслятори |
| 09774 (667АН) | 667А Навага | Yankee-Stretch | 19 | 1 |
носій надмалих ПЧ |
| 09786 | 667БДР Кальмар | 19 | 1 |
носій надмалих ПЧ | |
| 09787 | 667БДРМ Дельфін | 19 | 1 |
носій надмалих ПЧ | |
| 667А Навага | 19 | 1 |
подвійне переобладнання човна К-403 «Казань» для випробування нових систем гідроакустики | ||
| 19 |
|
офіційно — дослідження нових типів атомних енергетичних установок, фактично для спеціальних операцій, велика глибина занурення | |||
| Франція Спеціального призначення | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Назва | Базовий проєкт | Класифікація НАТО | Рік | Побудовано | Примітки |
| Q 244 | Q 244 | Q 244 | 1955 | 1 | |
- І. М. Забара. Судно морське ядерне // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Быковский И. А. Атомные подводные лодки. — Л.: Судпром ГИЗ, 1963. — 226 с.
- Кузин В. П.,Никольский В. И. Военно-Морской Флот СССР 1945—1991. СПб, Историческое Морское Общество, 1996.
- ↑ http://wartime.org.ua/694-ninshny-pdvodniy-flot-pdnebesnoyi.html [Архівовано 14 квітня 2012 у Wayback Machine.] Нинішній підводний флот Піднебесної
 |
 |
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |