Підводні човни типу «Сівулф»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багатоцільові атомні підводні човни типу «Сівулф»
Seawolf-class submarine
Defense.gov News Photo 960703-N-00000-001.jpg
Човен “Сівулф”
Під прапором Flag of the United States.svg США
Спуск на воду 1995-2004 рр. (3 човни)
Сучасний статус 3 човни на флоті
Основні характеристики
Тип корабля ПЧАРК
Розробник проекту Electric Boat
Класифікація НАТО Seawolf class
Швидкість (надводна) 30-35 вузлів (56-65 км/год)
Швидкість (підводна) 30-35 вузлів (56-65 км/год)
Робоча глибина занурення 487 м
Гранична глибина занурення 610
Автономність плавания 90 днів , 150000 миль (245 000 км. ходу)
Екіпаж 140 осіб
Вартість $ 33,6 мільярдів за 3 човни проекту.
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 108 і 138,5 м
Ширина корпусу найб. 12 м
Середня осадка (по КВЛ) 11 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
8 ТА калібру 26 дюймів — 660 мм, 50 торпед або 50 ракет або 100 мін
Ракетне озброєння до 50 протикорабельних КР  UGM-84 Harpoon і КР по наземних цілях Tomahawk, з запуском через торпедні апарати
Commons-logo.svg Зображення на Вікісховищі

Сівулф - багатоцільові атомні підводні човни ВМС США. Проектувалися на основі човнів типу Лос-Анжелес. Їх наступниками були човни типу Вірджинія. Човни будувалися у двох дещо відмінних підгрупах; третій човен проекту був на 30,5 метрів довшим, бо був доданий ще один відсік для розміщення 50 бойових плавців і шлюзової камери для виходу/входу одночасно 8 плавців. Планувалося побудувати 29 таких човнів але ці плани були відмінені, очевидно через їх високу вартість і внаслідок розпаду СРСР, натомість у США почали будувати човни типу “Вірджинія”, котрі були здешевленою версією човнів типу “Сівулф”.

Конструкція[ред. | ред. код]

Основним завданням, поставленим перед проектувальниками, було зниження шумності човна. Це було досягнуто шляхом застосування звукоізолюючого покриття нового покоління і відмови від гвинта на користь водомета, розробленого у Великій Британії для субмарин типу «Трафальгар», широкого впровадження датчиків шуму (600 датчиків проти 7 у АПЧ типу «Лос-Анжелес»). Човни оснащені сучасними засобами виявлення. Човни типу можуть йти при швидкості у 20 вузлів (37 км/год)без ризику бути виявленими гідроакустиками ворога, тоді як усі інші човни для безпечного ходу йдуть з швидкістю 2-3 вузли.

Для виготовлення корпусів тих човнів використовувалася сталь HY-100, тоді як для усіх інших човнів США до того, в тому числі й для стратегічних ракетоносців, використовувалася сталь HY-80.

Озброєння[ред. | ред. код]

Човни типу мають вісім носових торпедних апаратів калібру 26 дюймів (660-мм), котрі є їх одним з основних відмінностей в озброєні від човнів типу “Лос-Анджелес”, на котрих було тільки чотири торпедні апарати, меншого калібру і під кутом в середній частині човна. Через них запускали торпеди mk48 ADCAP, крилаті ракети по наземних цілях «UGM-109 Tomahawk» і протикорабельні крилаті ракети «Гарпун». Боєкомплект човна становив 50 одиниць загалу тих видів зброї, або 100 морських мін.

Порівняльна таблиця сучасних багатоцільових ПЧА
Flag of the United States.svg США Сивульф Росія Росія Ясень Flag of the United States.svg США Вірджинія Франція Франція Барракуда Велика Британія Велика Британія Астьют
ТА (торпед) / ПУ (ракет) 8 (до 50) / —(до 50) 10 () / 8 (32) 4 () / 12 (12) 4 () / — 6 () / —
Побудовано 3 1 (10 план) 9 (31 план) 0 (6 план) 2 (7 план)
Вигляд SSN21.svg Graney class SSN.svg SSN774.svg Barracuda-Suffren.svg Astute class SSN.svg
Роки побудови 19892004 1993—н.ч. 1999—н.ч. 2007—н.ч. 2001—н.ч.
Служба 1997—н.ч. 2004—н.ч.
Водозам. надводне 7460 т 8600 т 7800 т 4755 т 6500 т
Водозам. підводне 9130 т 13800 т 5300 т 7800 т


Представники[ред. | ред. код]

Назва Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту Утилізований
Перша підгрупа
Seawolf (SSN-21) Electric Boat 25.10.1989 24.06.1995 19.07.1997
Connecticut (SSN-22) Electric Boat 14.09.1992 1.09.1997 11.12.1998
Друга підгрупа
Jimmy Carter (SSN-23) Electric Boat 5.12.1998 13.05.2004 19.02.2005

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]