Якубович Джульєтта Антонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:01, 23 березня 2021, створена Mr.Rosewater (обговорення | внесок) (вилучено Категорія:Народні артисти України за допомогою HotCat)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якубович Джульєтта Антонівна
Основна інформація
Дата народження20 січня 1935(1935-01-20) (89 років)
Місце народженняБаку, Закавказька РФСР, СРСР
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїмузична педагогиня, співачка
ОсвітаБакинська музична академія
Співацький голоссопрано
Інструментивокал[d]
ЗакладЛуганський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
народний артист УРСР
орден «За заслуги» III ступеня ювілейна медаль «20 років незалежності України»

Джульє́тта Анто́нівна Якубо́вич (20 січня 1935, с. Кельбенд Ісмаїллінський район Азербайджанської РСР) — українська співачка (колоратурне сопрано). Народна артистка УРСР (1973). Почесний громадянин Луганська.

Біографічні дані

[ред. | ред. код]

В 1963 році закінчила Азербайджанську консерваторію (Баку). В 1963–1992 рр. — солістка Луганської (Ворошиловградської) обласної філармонії. Нині — професор музично-педагогічного факультету Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Творчість

[ред. | ред. код]

Володіє колоратурним сопрано — голосом рідкісного забарвлення. В її репертуарі — програми, що включають майже всі відомі твори світової музичної класики (арії з опер і солоспіви українських, західноєвропейських і російськтх композиторів).

Співала в авторських концертах Анатолія Кос-Анатольського, Миколи Сільванського, М. Журбіна, Льва Колодуба.

Двічі працювала членом журі республіканського конкурсу вокалістів імені Миколи Лисенка, а також у журі відбіркового туру вокалістів для участі у Всесоюзному конкурсі імені Михайла Глинки, республіканського конкурсу вокалістів «Золота осінь», I Міжнародного конкурсу української пісні «Молода гвардія».

Гастролювала в Росії, Білорусі, Вірменії, Азербайджані, Литві, Латвіі, Угорщині, Німеччині та інших країнах.

Література

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]