Мао Дунь
Мао Дунь | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 4 липня 1896[1][2][…] Тунсян, Jiaxing Fud, Zhejiangd, Династія Цін | |||
Помер | 27 березня 1981[1][2][…] (84 роки) Пекін, КНР | |||
Країна | КНР | |||
Діяльність | перекладач, літературний критик, журналіст, письменник, політик, критик, історик літератури | |||
Alma mater | Пекінський університет | |||
Мова творів | китайська | |||
Членство | Academic Division of Philosophy and Social Sciences of the Chinese Academy of Sciencesd | |||
Партія | КПК | |||
Батько | Shen Yongxid | |||
Брати, сестри | Shen Zemind | |||
Сайт: maodun.org | ||||
| ||||
Мао Дунь у Вікісховищі | ||||
Мао Дунь (спрощ.: 茅盾; піньїнь: Máo Dùn), справжнє ім'я — Шень Яньбін (спрощ.: 沈雁冰; піньїнь: Shěn Yànbīng; 4 липня 1896 — 27 березень 1981) — китайський письменник і громадський діяч. У 1953—1981 роках — голова Спілки китайських письменників[ru]. З 1949 по 1964 рік — міністр культури КНР і заступник голови Всекитайської асоціації працівників літератури та мистецтва[ru][6].
Біографія
Народився в 1896 році в поселенні Учжень повіту Тунсян Цзясинського повіту провінції Чжецзян.
Навчався на підготовчому відділенні Пекінського університету, з 1916 року працював у видавництві в Шанхаї. У 1920—1922 роках очолював журнал «Сяошо Юебао», був одним із засновників Товариства вивчення літератури в 1921 році. Під впливом Жовтневої революції в Росії взяв участь в русі 4 травня. У 1920 році вступив в комуністичний гурток в Шанхаї й брав участь в створенні КПК в 1921 році. До 1927 виступав як публіцист, літературознавець, критик і перекладач (перекладав на китайську мову західноєвропейську і російську літературу). Брав участь в північному поході сил Гоміньдану, поки Чан Кайші не розірвав відносини з комуністами, і Мао Дуню довелося шукати притулку в Японії. Повернувшись на батьківщину в 1930 році, він вступив в Лігу лівих письменників Китаю[ru].
У 1940 році змушений емігрувати в Гонконг. Потім брав активну участь в опорі японської агресії, а після перемоги КПК в громадянській війні в 1949 році був секретарем і міністром культури Мао Цзедуна до 1964 року. Піддавався переслідуванням в період культурної революції.
Творча діяльність
Автор книг «Вивчення персонажів» (1925), «Китайська міфологія» (1925), «Вступ до вивчення прози» (1928) і ряду інших, в тому числі двох книг, написаних після поїздки в СРСР (1946—1947) — «Бачене і почуте в СРСР» (1948) і «Бесіди про Радянський Союз» (1949) [4]. Визначав свій метод як «натуралізм». До натуралістів зараховував Л. М. Толстого та А. П. Чехова. Ввів в китайську літературу «потік свідомості» (роман «Розпад»). Пропагував творчість Ернеста Хемінгуея, Томаса Манна, болгарського класика Івана Вазова.
екранізації
- Весняні шовкопряди[ru] (1933)
- Лавка пана Ліня (1959)
- Північ (1981)[7]
Пам'ять
- Літературна премія Мао Дуня[ru]
- Будинок-музей Мао Дуня в Пекіні[ru]
- <span typeof="mw:Transclusion" data-mw="{"parts":[{"template":{"target":{"href":"Шаблон:Не перекладено","wt":"Не перекладено"},"params":{"1":{"wt":"Будинок-музей в Учжені"},"2":{"wt":"Будинок-музей в Учжені"},"3":{"wt":"ru"},"4":{"wt":"Дом-музей Мао Дуня (Учжэнь)"}}}}]}"></span>
Примітки
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- ↑ Mao Dun в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». 2014-04-01 (англ.)
- ↑ Мао Дунь на сайті IMDb (англ.)
Джерела та література
Література
- Мао Дунь. Лавка Ліня. М., Правда, 1955.
- Мао Дунь. Вибране / Упоряд. і вступ. ст. В. Сорокіна. Л., 1990.
- Сорокін В. Ф. Творчий шлях Мао Дуня. М., 1962.
Посилання
- Мао Дунь // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 67.
- Сайт про Мао Дуня (кит.)
- Народились 4 липня
- Народились 1896
- Померли 27 березня
- Померли 1981
- Померли в Пекіні
- Випускники Пекінського університету
- Члени Комуністичної партії Китаю
- Теоретики марксизму
- Китайські революціонери
- Міністри культури Китаю
- Китайськомовні письменники
- Перекладачі з російської
- Перекладачі XX століття
- Китайські перекладачі
- Літературні критики XX століття
- Літературознавці XX століття
- Публіцисти XX століття
- Письменники XX століття
- Китайські письменники