Мао Дунь

У цьому китайському імені прізвище (Мао) стоїть перед особовим ім'ям.

Мао Дунь
кит. 茅盾
Народився	4 липня 1896(1896-07-04)[…]  Тунсян, Jiaxing Fud, Zhejiangd, Династія Цін
Помер	27 березня 1981(1981-03-27)[…] (84 роки)  Пекін
Країна	КНР
Діяльність	перекладач, літературний критик, журналіст, письменник, політик, критик, історик літератури, прозаїк, публіцист, літературознавець
Alma mater	Пекінський університет
Знання мов	путунгуа і китайська
Мова творів	китайська
Членство	Academic Division of Philosophy and Social Sciences of the Chinese Academy of Sciencesd
Партія	КПК
Батько	Shen Yongxid
Брати, сестри	Shen Zemind
Сайт: maodun.org
Мао Дунь у Вікісховищі

|дебют=

Мао Дунь (спрощ.: 茅盾; піньїнь: Máo Dùn), справжнє ім'я — Шень Яньбін (спрощ.: 沈雁冰; піньїнь: Shěn Yànbīng; 4 липня 1896 — 27 березень 1981) — китайський письменник і громадський діяч. У 1953—1981 роках — голова Спілки китайських письменників. З 1949 по 1964 рік — міністр культури КНР і заступник голови Всекитайської асоціації працівників літератури та мистецтва.

Біографія

Народився в 1896 році в поселенні Учжень повіту Тунсян Цзясинського повіту провінції Чжецзян.

Навчався на підготовчому відділенні Пекінського університету, з 1916 року працював у видавництві в Шанхаї. У 1920—1922 роках очолював журнал «Сяошо Юебао», був одним із засновників Товариства вивчення літератури в 1921 році. Під впливом Жовтневої революції в Росії взяв участь в русі 4 травня. У 1920 році вступив в комуністичний гурток в Шанхаї й брав участь в створенні КПК в 1921 році. До 1927 виступав як публіцист, літературознавець, критик і перекладач (перекладав на китайську мову західноєвропейську і російську літературу). Брав участь в північному поході сил Гоміньдану, поки Чан Кайші не розірвав відносини з комуністами, і Мао Дуню довелося шукати притулку в Японії. Повернувшись на батьківщину в 1930 році, він вступив в Лігу лівих письменників Китаю.

У 1940 році змушений емігрувати в Гонконг. Потім брав активну участь в опорі японської агресії, а після перемоги КПК в громадянській війні в 1949 році був секретарем і міністром культури Мао Цзедуна до 1964 року. Піддавався переслідуванням в період культурної революції.

Творча діяльність

Автор книг «Вивчення персонажів» (1925), «Китайська міфологія» (1925), «Вступ до вивчення прози» (1928) і ряду інших, в тому числі двох книг, написаних після поїздки в СРСР (1946—1947) — «Бачене і почуте в СРСР» (1948) і «Бесіди про Радянський Союз» (1949) [4]. Визначав свій метод як «натуралізм». До натуралістів зараховував Л. М. Толстого та А. П. Чехова. Ввів в китайську літературу «потік свідомості» (роман «Розпад»). Пропагував творчість Ернеста Хемінгуея, Томаса Манна, болгарського класика Івана Вазова.

екранізації

• Весняні шовкопряди (1933)
• Лавка пана Ліня (1959)
• Північ (1981)

Пам'ять

Бюст Мао Дуня в будинку-музеї в Учжені

• Літературна премія Мао Дуня
• Будинок-музей Мао Дуня в Пекіні
• <span typeof="mw:Transclusion" data-mw="{&quot;parts&quot;:[{&quot;template&quot;:{&quot;target&quot;:{&quot;href&quot;:&quot;Шаблон:Не перекладено&quot;,&quot;wt&quot;:&quot;Не перекладено&quot;},&quot;params&quot;:{&quot;1&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;Будинок-музей в Учжені&quot;},&quot;2&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;Будинок-музей в Учжені&quot;},&quot;3&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;ru&quot;},&quot;4&quot;:{&quot;wt&quot;:&quot;Дом-музей Мао Дуня (Учжэнь)&quot;}}}}]}"></span>

Джерела та література

• Н. А. Кірносова. Мао Дунь // ЕСУ

Література

• Мао Дунь. Лавка Ліня. М., Правда, 1955.
• Мао Дунь. Вибране / Упоряд. і вступ. ст. В. Сорокіна. Л., 1990.
• Сорокін В. Ф. Творчий шлях Мао Дуня. М., 1962.

Посилання

• Мао Дунь // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 67.
• Сайт про Мао Дуня [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.] (кит.)