Колосов Митрофан Олексійович

Колосов Митрофан Олексійович
Народився	1839 Дмитрієв-Льговський, Курська губернія, Російська імперія
Помер	14 (26) січня 1881 Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	філолог
Alma mater	ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад	Варшавський університет
Членство	Петербурзька академія наук

Митрофан Олексійович Колосов (Митрофанъ Алҍксеевичъ Колосовъ; 1839, Дмитрієв-Льговський, Курська губернія — 14 [26] січня 1881, Ялта) — філолог Російської імперії. Історик російської і староцерковнослов'янської мови, діалектолог. Член-кореспондент Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук (1878).

Біографія

Митрофан Колосов народився 1839 року в купецькій родині в давньому місті Київської Русі, відомого ще з ХІІ століття — Дмитрієва-на-Свапе Курської губернії (нині Дмитрієв, Курська область, Росія). Початкову освіту здобував у повітовому училищі, згодом перейшов до 3-го класу курської гімназії з якої був виключений через неповагу до керівництва. 1858 року закінчив Харківську гімназію з правом викладати.

Згодом Митрофан Олексійович оселився в Куп'янську, де йому вдалося отримати місце в повітовому училищі з платнею в 4 рублі 50 копійок у місяць. Через два роки він повернувся до Харкова, здав іспит 1860 року на кваліфікацію парафіяльного викладача й записався вільним слухачем на історико-філологічний факультет Імператорського Харківського університету. Через рік Митрофан Колосов став студентом Університету, де вивчав церковнослов'янську й російську мови під керівництвом Петра і Миколи Лавровських і Олександра Потебні. 1865 року закінчив навчання зі ступенем кандидата й працював викладачем словесності в різних гімназіях — сімферопольській, таганрозькій і кількох одеських.

За сприяння одеської Рішельєвській гімназії Митрофан Олексійович був відряджений за кордон 1870 року «для ознайомлення з методами викладання і сферою навчання в німецьких середніх навчальних закладах і на слов'янських територіях, а саме в Сербію і Чехію». Під час відрядження він ґрунтовно вивчив чеську і сербську мови, познайомився з представниками слов'янської науки.

Від 1871 року Митрофан Колосов став викладачем Імператорського Варшавського університету за запорошенням колишнього вчителя — Петра Лавровського. Він одержав посаду доцента кафедри російської і церковнослов'янської мови. Митрофан Олексійович із захопленням досліджував історію російської і староцерковнослов'янської мови, створив навчальні програми з цих дисциплін тощо. Велику увагу вчений приділяв російської діалектології. Його загалом цікавили фонетичні особливості російського фольклору.

1872 року Митрофан Олексійович захистив у Харківському університеті магістерську дисертацію «Нарис історії звуків і форм російської мови від XI до XVI століття». Співпрацював з воронезьким журналом «Філологічні записки».

1 лютого 1873 році він став екстраординарним професором Варшавського університету на кафедрі російської та церковнослов'янської мов й історії російської словесності.

З 1875 року за дорученням 2-го відділу Академії наук М. Колосов упродовж двох років мандрував територією північних діалектів російської мови, склав докладні звіти й створив за своїми спостереженнями працю «Огляд звукових і формальних особливостей народної російської мови» (1878). У жовтні 1878 року Митрофан Олексійович захистив докторську. Наукові заслуги вченого були оцінені академічною спільнотою й того ж року, 29 грудня, він став членом-кореспондентом 2-го відділу Академії наук.

1879 року заснував журнал у галузі філології «Російський філологічний вісник».

Питання щодо української мови розглядав у відгуках до творів Павла Житецького й Михайла Драгоманова.

Через погіршення здоров'я Митрофан Олексійович Колосов змушений був у січні 1880 року поїхати до Ніцци. Влітку 1880 року він переїжджає до Ялти, де 14 січня 1881 році помер від туберкульозу.

Вибрані праці

• Нариси з натури. — СПб., 1867.
• Старослов'янська граматика: підручник для гімназій. — Одеса, 1868. (30 перевидань до 1914).
• Теорія поезії: підручник для середніх навчальних закладів. — Одеса, 1870. (3-ри перевидання до 1884)
• Звук ъІ щодо кь оу въ ст.-славянскомъ. Слов'янський вісник // Філологічні записки. — Воронеж. — 1872.
• Нарис історії звуків і форм російської мови з XI по XVI століття. — Варшава, 1872.
• Матеріали для характеристики північно-великоруського діалекту. — Варшава, 1874.
• Нотатки про мову й народної поезії в галузі північно-великоруського діалекту. — СПб., 1877.
• Огляд звукових і формальних особливостей народної російської мови. — Варшава, 1878.

Джерела й література

• Н. М. Колосов, Митрофан Алексеевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
• Тупиков Николай Михайлович. Колосов, Митрофан Алексеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Карський Ю. Ф. Митрофан Олексійович Колосов: З історії російського мовознавства. — Варшава, 1903.
• Булахов М. Р. Східнослов'янські мовознавці: Біобібліографічний словник. — Мінськ: Вид-во БГУ, 1976. — Т. 1.

Посилання

• Стаття в Енциклопедичному словнику Брокгауза й Єфрона (рос.)
• Колосов Митрофан Олексійович// Енциклопедія «Слова о полку Ігоревим»