Координати: 50°10′44″ пн. ш. 33°45′21″ сх. д. / 50.17889° пн. ш. 33.75583° сх. д. / 50.17889; 33.75583

Зуївці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:17, 12 квітня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (уніфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Зуївці
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Рада Зуєвецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060150130064218
Основні дані
Населення 1307
Поштовий індекс 37630
Телефонний код +380 5355
Географічні дані
Географічні координати 50°10′44″ пн. ш. 33°45′21″ сх. д. / 50.17889° пн. ш. 33.75583° сх. д. / 50.17889; 33.75583
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Місцева влада
Адреса ради с. Зуївці, вул. Миру, 1
Карта
Зуївці. Карта розташування: Україна
Зуївці
Зуївці
Зуївці. Карта розташування: Полтавська область
Зуївці
Зуївці
Мапа
Мапа

CMNS: Зуївці у Вікісховищі

Зуївці́ — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 1307 осіб. Орган місцевого самоврядування — Зуєвецька сільська рада.

Географія

Село Зуївці знаходиться на лівому березі річки Хорол, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Черевки, на протилежному березі - смт Комишня. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Назва

Етимологія назви села не з’ясована, за місцевим переказом вона пов’язана з розбійником на ймення Зуй. За реєстром Війська Запорізького 1649 року козак Зуй був у складі Лохвицької сотні Миргородського полку (межі Лохвицької сотні пролягали до с. Зуївців).

Історія

Село позначене на мапі французького інженера Г.-Л. де Боплана (перша половиш XVII ст.) 1723 р. село належало до Миргородської сотні; отаманом був Гаврило Соломаха, найзаможнішими козаками - Йосип Босівський, Гордій і Никифор Смаги, Петро Свистич, Пилин Лугівський, Петро Супруненко, Яків Галушка, Каленик Машенко та інші.

Посполиті належали до миргородської ратуші. 1723 р. діяла Свято-Михайлівська церква, у якій священиком служив Леонтій Григорієвич, паламарем - Давид Филоненко: при церкві діяла школа, у якій викладав дяк Іван Данилович. В Зуївцях був фільварок священика Леонтія Григорієвича,шинок, який належав миргородському сотникові Мусієві Зарудному. 1737 р. в селі служили священики Леонтій Григорович і Іван Данилович. Отаманом села був Гаврило Соломаха, війтом - Крученко; серед сільської старшини значився і «дворщик» Федір Степанов. У середині XVIII ст. село входило до другої Миргородської сотні Миргородського полку. В ньому жив сотенний отаман Матвій Перехрист, 1743 р. царською грамотою село було віддане родині Капністів. 1786 р. у с. Зуївцях і в х. Солонівщині мав 128 душ поміщик Миргородського повіту Іван Данилович Капніст. 1787 р. в селі було 1484 мешканці : «Різного звання казенні люди, козаків і власників – бригадирші Софії Капністової, гвардії прапорщика Миколи Капніста, сотника Данила Чарниша, підпоручика Івана Капніста й військового товариша Івана Чарниша».

Указом від 7 (18) серпня 1797 р. було створено Зуєвецьку волость. Власниками частини с. Зуївців наприкінці XVIII – на початку XIX ст., крім Капністів були дідичі Семен і Єлисей Чарниші (1818 р. мали в селі у спільній власності 49 душ чол. ст.), а також Погорєлови (нащадки сотенного писаря Погорілого). 1815 р. Погорєлови мали в Зуївцях будинок «в семи покоях», господарчі споруди, винокурню на 5 котлів, пасіку, кузню, два водні млини,трактир, садок, ліси, луки, 34 душі кріпаків. У другій половині XIX ст. значними помішиками були Фон-Ерни, Старови; на початку XX ст. Комарецькі, Янкевичі. Із Зуївців походив один із миргородських народників, друг відомого лікаря І.А. Зубковського - Микола Степанович Богданович (1861-1912). 1861 р. в селі налічувалося 552 двори, 1471 особа «чоловічої статі, 1697 жіночої; діяв одии завод, поштова станція. 1864 р. відкрито початкове народне училище, І910 р. - ще одне. В 1910 р. – 829 господарств (із них 609 козацьких, 190 селянських, 9 привілейованого стану), 4947 душ. Провідними заняттями, крім землеробства займалися: колісництвом - 167 чоловіків,ткацтвом – 3 чол. і 48 жінок, столярством – 31, шевством - 29, кравецтвом – 27, чоловік, інтелігентні професії мали 34 чоловіки, 1 жінка. 1883 р. із села пішло на заробітки 1033 жителі.

В Зуївцях діяли церкви: Архистратиго-Михайлівська (найстаріша), Вознесінська (з 1884р.) та Троїцька (з 1911 р.). 1918 р. працювали три початкових школи. 1923 р. село було центром Зуєвецької волості Комишнянського району Лубенської округи. 1926 р. у Зуївцях зареєстровано 1031 двір, 5378 мешканців. 1930 комуністи вкрали дзвони з Троїцької й Вознесінської церков. У 20-30-х під російський терор потрапили члени родини Галенків, Йощенків, Коробок, Цибенків, Чапленків, Шостаків, Юрченків та багатьох ін. Жертвами Голодомору стали сотні людей.

1980 р. у селі було 795 дворів, 1865 мешканців; 1993 р. 955 дворів, 1584 мешканці; 2006 р. – 456 дворів, 1041 мешканців.

Економіка

  • Молочно-товарна ферма.
  • «Зуївці», ТОВ.

Об'єкти соціальної сфери

Релігія

  • Свято-Вознесенський храм, побудований в 1884 році, в 1937 практично зруйнований, в 1992 році відновлений, в 1993 році повністю згорів.

Відомі люди

В селі народилися: Міщенко Олексій Дмитрович — Герой Радянського Союзу.

Добряк Володимир Якович - Викладач кафедри «Театральне мистецтво» університету, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Залізняк Сергій Володимирович Соросівський вчитель (1997), заслужений вчитель України (2011). Першим на Полтавщині почав викладати фізику у молодших класах.

Циб Анатолій Федорович — всесвітньовідомий учений, фахівець у сфері онкології, академік Російської академії медичних наук, директор Медичного радіологічного наукового центру РАМН

В селі працював Тимофій Макарович Устименко - знаний педагог, фольклорист, краєзнавець, автор нарису «Село Зуївці Миргородського повіту Полтавської губернії» (1893)

Посилання