Джоан Ліндсі
| Джоан Ліндсі | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
16 листопада 1896[1][2] St Kildad |
| Померла |
23 грудня 1984[1][2] (88 років) Мельбурн, Австралія ·рак шлунка |
| Країна |
.svg){kind=small} Австралія |
| Місце проживання | Mulberry Hilld[3] |
| Діяльність | письменниця, поетеса, письменниця-романістка, художниця, драматургиня, есеїстка, мисткиня |
| Галузь | література[4], драма[4], есей[4], образотворче мистецтво[4] і поезія[4] |
| Alma mater | National Gallery of Victoria Art Schoold |
| Знання мов | англійська[4] і польська[4] |
| Родичі | Robert Hamiltond |
| У шлюбі з | Daryl Lindsayd |
| Автограф |
 |
| IMDb | ID 0512243 |
Джоан Ліндсі (англ. Joan Lindsey; 16 листопада 1896, Мельбурн — 23 січня 1984) — австралійська письменниця та художниця, найбільш відома за романом «Пікнік біля Навислої скелі» (1967), за яким режисер Пітер Вір створив однойменний кінофільм (1975).
Життєпис
Джоан Беккет Вейгалл народилася 16 листопада 1896 року в Мельбурні. Вона була третьою дочкою Тейра Беккета Вейгалла, баристера, і його дружини Енні Софі Генрієтти. Дід Джоан з материного боку, Роберт Гамільтон (1836—1895), був губернатором Тасманії, а її двоюрідний дід сер Вільям Беккет — головним суддею штату Вікторія. Спочатку Джоан виховувала гувернантка, потім вона навчалася в школі для дівчат[5].
У 1916—1920 роках Джоан вивчала живопис в школі при Національній галереї Вікторії, де її викладачами быули Бернард Холл і Фредерік Мак-Каббін. У 1922 році вона вийшла у Лондоні заміж за художника Деріла Ліндсі. Повернувшись до Мельбурна у 1924 році, вони організували спільну виставку своїх робіт, урочисто відкриту співачкою Неллі Мелба, з якою подружжя перебувало у дружніх стосунках[5].
Вийшовши заміж Джоан Ліндсі майже припинила займатися живописом, зате звернулася до літератури й у 1920-х роках опублікувала низку статей і оповідань в різних газетах та журналах. Вона також написала дві п'єси, які лишилися невиданими — «Cataract» і «Wolf!» (остання в співавторстві з Марго Гойдер та Енн Джоск). У 1936 році, під псевдонімом Серена Лівінгстон-Стенлі, було видано її роман «Through Darkest Pondelayo» — пародія на популярні книги у жанрі дорожніх нарисів[5].
У 1941 році Деріла Ліндсі було призначено директором Національної галереї Вікторії. Три дні на тиждень Джоан працювала у якості його асистентки. Пізніше вона стала одним зі співавторів книг «Шедеври Національної галереї Вікторії» (1949) та «Рання архітектура Мельбурна: 1840—1888» (1953). У 1958—1964 роках вона була головою Товариства мистецтв та ремесел Вікторії (Arts and Crafts Society of Victoria)[5].
У 1960-х роках вийшли три романи Джоан Ліндсі: «Time without Clocks» (1962), «Facts Soft and Hard» (1964) і прославивший її «Picnic at Hanging Rock» (1967). Написаний всього за чотири тижні, «Пікнік біля Навислої скелі» розповідає про таємниче зникнення трьох дівчат та їхньої вчительки. Останній розділ, в якому розкривається таємниця (школярки та вчителька зникли, пройшовши крізь часовий портал на схилі скелі), було вилучено з книги по вимогою видавця і вперше опубліковано лише у 1987 році. Атмосфера містики і таємниці стала однією з причин межнародної популярності екранізації роману, створеної Пітером Віром у 1975 році[5][6].
1969 року Джоан Ліндсі потрапила в автомобільну аварію і отримала серйозні травми, після чого послідував довгий період реабілітації. У 1976 році не стало Деріла Ліндсі. Сама письменниця померла у Франкстоні 23 грудня 1984 року в віці 88 років від раку шлунка. В її будинку, який вона заповіла Національному фонду Австралії, до теперішнього часу зберігається колекція предметів, пов'язаних з історієйю написання та екранізації «Пікніка біля Навислої скелі»[5][6].
Примітки
|
Посилання
- Terence O'Neill. Lindsay, Joan à Beckett (1896–1984). Australian Dictionary of Biography (англ.).
- Author Joan Lindsay and Picnic at Hanging Rock. National Trust of Australia (англ.).