Аннабель (лялька)
Аннабель (англ. Annabelle) — шматяна лялька, персонаж популярної міської легенди, яка свідчить, що лялька була одержима духом або демоном. Її історія лягла в основу картин «Прокляття Аннабель», «Прокляття Аннабель: Зародження Зла», «Прокляття Аннабель 3», «Закляття»[1], «Закляття 2» і «Закляття 3: По волі диявола».
Легенда
У 1970-х роках ляльку подарувала студентці Донні її мати на 28-річчя. Вона була придбана в секонд-хендовому магазині так званих «ганчіркових Енні». Незабаром сусідка Донни Енджі (за іншою версією — сама Донна) нібито помітила, що діється щось дивне: в кімнаті самі собою відкриваються і закриваються вікна і двері, лялька сама переміщається з місця на місце, міняє пози свого «тіла», ширяє в повітрі, а одного разу на ляльковому платті мимовільно з'явилися криваві плями. Дівчата знаходили записки з проханнями про допомогу. Спочатку вони розглядали це як чийсь студентський жарт, але згодом вирішили, що лялька була одержима своєю покійною колишньою господаркою, семирічною дівчинкою Аннабель Хіггінс (про неї розповів дівчатам медіум), ім'ям якої вона була названа[1][2]. (Згідно з іншою версією, Аннабель Хіггінс не була власницею ляльки, а, за повідомленням медіума, померла у віці 7 років на тому місці, де багато років тому побудували гуртожиток, в якому жили Донна і Енжі, і після смерті Аннабель її дух влаштувався там.)[3] Після того як лялька напала на друга Донни і Енджі Ло, ними для вигнання духу були запрошені відомі дослідники паранормальних явищ Ед і Лоррейн Воррени. Вони, в свою чергу, прийшли до висновку, що лялька одержима демоном, і звернулися до священика за проведенням екзорцизму.
Критика і викриття
Скептично налаштовані журналісти і дослідники нібито розслідуваних сім'єю Ворренів повідомлень про паранормальні явища, в тому числі про ляльку Аннабель, звинувачують Ворренів у шахрайстві з метою залучити відвідувачів у свій музей і отримання гонорарів від кінопродюсерів, що залучають Лоррейн Воррен в якості консультанта при виробництві фільмів, що екранізують нібито зібрані Ворренами історії[2].
Збирач страшилок — письменник Рей Гартон, при особистій зустрічі з родиною Ворренів, заявив, що ті страждають розладами психіки[2].
Як експонат музею
Після того як нібито відбулися описані в легенді події, Воррени забрали ляльку в свій музей, відомий як «Музей окультизму Ворренів», де вона виставляється як один з експонатів. Лялька у вітрині захищена від контактів, поруч встановлена табличка «УВАГА: відкривати категорично забороняється» (англ. WARNING: Positively Do Not Open)[1][4]. Воррени стверджували, що лялька продовжує проявляти паранормальну активність.
Примітки
- ↑ а б в Schumann R. (2 жовтня 2014). ‘Annabelle’ True Story: 9 Freaky Facts About The Real Doll Haunting Ahead Of Movie Release. International Business Times. Процитовано 19 лютого 2015.
- ↑ а б в Комсомольская правда: Герасимов. Н. «Проклятье Аннабель»: В тряпичной кукле поселилось чудовище.
- ↑ Уфоком: Аннабель: правдивая история «демонической куклы».
- ↑ Squires J. (29 січня 2014). Meet Robert; The Haunted Doll That Inspired Child’s Play. iHorror. Процитовано 3 грудня 2014.