Матющенко Петро Опанасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:41, 10 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Згруповано однакові примітки)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 травня 2021, заснована на цій версії.
Матющенко Петро Опанасович
Народження1918
Волокитине, Путивльський район, Україна
Смерть26 січня 1945(1945-01-26)
Угорщина
ПохованняДунафельдварd
Званнястарший сержант
Війни / битвинімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки орден Слави III. ступеня медаль «За відвагу» медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Сталінграда»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матющенко.

Петро Опанасович Матющенко (нар. 1918, Волокитине (колишній Путивльський район, з 2020 року Конотопський район Сумської області) — пом. 1945, Угорщина) — старший сержант Робітничо-Селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1946).

Біографія

Петро Матющенко народився в 1918 році у селі Волокитине (колишній Путивльський район, з 2020 року Конотопський район Сумської області). Після закінчення початкової школи він працював у колгоспі. Закінчив курси бухгалтерів. У 1939 році Матющенко був призваний на службу до лав робітничо-селянської Червоної армії. З червня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни[1].

До листопада 1944 року гвардії старший сержант Петро Матющенко командував гарматою 65-го гвардійського артилерійського полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Відзначився під час звільнення Угорщини. 24 листопада 1944 року під час бою за визволення міста Хатван він особисто підбив 2 танки і 1 бронетранспортер противника. 5 грудня 1944 року в бою на шосе, що вело до міста Асода, Матющенко знищив ще два танки противника. 26 січня 1945 року він загинув у бою. Похований в угорському місті Дунафельдварі[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший сержант Петро Матющенко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[1].

Нагорода

Примітка

  1. ↑ а б в Матющенко Петро Опанасович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». орден Леніна
  3. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». медаль «Золота зірка»
  4. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». орден Червоної Зірки
  5. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». орден Слави III ступеня
  6. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». медаль «За отвагу»
  7. ↑ Матющенко Петр Афанасьевич. ОБД «Подвиг Народа в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.». медаль «За відвагу»

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • В путешествие по Сумщине. — Харьков, 1979.
  • Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор, 1983.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матющенко_Петро_Опанасович&oldid=31629332