2-й Український фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
2-й Український фронт
2-й Украинский фронт
На службі 20 жовтня 1943 — 10 червня 1945
Країна  СРСР
Вид Red Army flag.svg Червона армія
Чисельність фронт
Війни/битви Німецько-радянська війна:
Кіровоградська операція
Корсунь-Шевченківська операція
Умансько-Ботошанська операція
Перша Яссько-Кишинівська операція
Друга Яссько-Кишинівська операція
Румунська операція
Дебреценська операція
Будапештська операція
Віденська операція
Празька операція
Командування
Визначні
командувачі
Маршал Радянського Союзу Конєв І.С.
Маршал Радянського Союзу Малиновський Р.Я.
Прапор 2-го Українського фронту на Параді Перемоги. 24 червня 1945

Дру́гий Украї́нський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ з 20 жовтня 1943 року до 10 червня 1945 року у Другій світовій війні.

Історія[ред.ред. код]

Створений на південно-західному напрямку радянсько-німецького фронту 20 жовтня 1943 на підставі наказу Ставки ВГК від 16 жовтня 1943 шляхом перейменування Степового фронту.

На момент формування до складу фронту входили: 4-та, 5-та та 7-ма гвардійські, 37-ма, 52-га, 53-тя, 57-ма загальновійськові армії, 5-та гвардійська танкова та 5-та повітряна армії. У подальшому до складу фронту входили 27-ма, 40-ва, 46-та загальновійськові армії, 6-та (з вересня 1944 — 6-та гвардійська) та 2-га танкові армії, кінно-механізована група, румунські 1-ша і 4-та армії. В оперативному підпорядкуванні 2-го Українського фронту знаходилася Дунайська військова флотилія.

У жовтні-грудні 1943 війська фронту провели операцію з розширення плацдарму, захопленого на правом берегу Дніпра на ділянці від Кременчука до Дніпропетровська, і до 20 грудня вишли на підступи до Кіровограда і Кривого Рогу. В ході подальшого наступу в січні — квітні 1944 року з'єднання фронту провели кілька успішних фронтових наступальних операцій, звільнили значну частину Правобережної України, у взаємодії з 1-м Українським фронтом здійснили розгром оточеного угрупування противника в районі Корсунь-Шевченковського, до кінця квітня 1944 року розітнули фронт групи армій «Південь», звільнили частину Молдавії і вступили на територію Румунії.

У серпні 1944 року у взаємодії з 3-м Українським фронтом була звільнена Молдавія, розгромлені румунські війська, а сама Румунія виведена з війни на стороні Німеччини. В ході наступальних боїв восени 1944 роки з'єднання фронту розгромили групу армій «Південь», зайняли вигідне положення для продовження наступу на Будапешт.

Протягом жовтня 1944 року — лютого 1945 року 2-й Український фронт у взаємодії з частиною сил 3-го Українського фронту брав участь у Будапештській операції, в районі столиці Угорщини і в самому місті, в ході якої було оточено і ліквідоване 188-тисячне угрупування противника і звільнений Будапешт.

У березні — квітні 1945 року війська фронту брали участь в боях по звільненню Угорщини, значної частини Чехословаччини, східних районів Австрії і її столиці Відня. У травні 1945 року з'єднання фронту брали участь в розгромі угрупування противника в Чехословаччині.

10 травня 1945 року війська фронту зустрілися з американськими військами в районі міст Пісек і Чеське Будейовіце.

Розформований 10 червня 1945 року на підставі директиви Ставки ВГК від 29 травня 1945 року. Управління фронту виведене до резерву Ставки ВГК і на його базі сформовано управління Одеського військового округу.

Військові операції[ред.ред. код]

Стратегічні операції[ред.ред. код]

Фронтові та армійські операції[ред.ред. код]

Військові формування у складі 2-го Українського фронту[ред.ред. код]

Командування[ред.ред. код]

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • генерал-полковник, з кінця травня 1945 генерал армії Захаров М. В. (жовтень 1943 — червень 1945).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]