Тапин
| Село
|
Тапин (пол. Tapin) — село в Польщі, у гміні Рокитниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 479 осіб (2011[1]).
Розташування
Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 2 км на схід від адміністративного центру ґміни Рокитниці, 12 км на південь від повітового центру Ярослава і 51 км на схід від воєводського центру Ряшева.
Історія
У 1508 р. селом володів Мартин Моравський.[2]
За податковим реєстром 1515 р. село належало Чешацькому, були 4 лани (коло 100 га) оброблюваної землі, корчма.[3]
За податковим реєстром 1589 р. село належало Рафаелю Боляновському, були 3 лани (коло 350 га) оброблюваної землі, корчма з 1/4 оброблюваної землі, 4 загородники без земельної ділянки, 1 коморник з тягловою худобою і 3 без тяглової худоби.[4] До 1772 року Тапин входив до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1892 р. в селі було 49 будинків і 266 мешканців, у присілку Вілька Тапинська — 37 будинків і 209 мешканців, а загалом у громаді (гміні) разом з фільварком Зигмунта і Марії Дрогоївських — 90 будинків і 541 мешканець (222 греко-католики, 279 римо-католиків і 40 юдеїв). Однак польська влада активно провадила латинізацію і полонізацію села через викладання у школі винятково польською мовою та адміністративний тиск.
На 01.01.1939 в селі проживало 530 мешканців, з них 20 україномовних українців, 80 польськомовних українців, 410 поляків і 20 євреїв[5]. Село належало до ґміни Хлопіце Ярославського повіту Львівського воєводства. Греко-католики села належали до парафії Боратин Порохницького деканату (після Першої світової війни — Ярославського деканату) Перемишльської єпархії.
16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 232 | 60 | 146 | 26 |
| Жінки | 247 | 48 | 137 | 62 |
| Разом | 479 | 108 | 283 | 88 |
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 110.(лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 135.(лат.)
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 20.(лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Tapin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 157. (пол.)
- Opis miejscowości na stronie gminy
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936 — с. 129.
| ||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |