Ян Смрек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:28, 27 травня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Смрек
словац. Ján Smrek
Ім'я при народженніЯн Чьєтек
ПсевдонімІлля Волжанін, Janko Smrek, Larix
Народився16 грудня 1898(1898-12-16)
Зем'янське-Лєскове, Австро-Угорщина
Помер8 грудня 1982(1982-12-08) (83 роки)
Братислава
ПохованняНародний цвинтар у Мартініd
Країна Австро-Угорщина
 Чехословаччина[1][2]
Діяльністьпоет, прозаїк, публіцист, перекладач, редактор, видавець
Мова творівсловацька
Автограф
Нагороди

CMNS: Ян Смрек у Вікісховищі

Ян Смрек (справжнє прізвище — Чьєтек) (словац. Ján Smrek; *16 грудня 1898 Зем'янське-Лєскове, Австро-Угорщина — †8 грудня 1982, Братислава) — словацький поет, прозаїк, публіцист, перекладач, редактор, видавець. Лауреат Державної премії Чехословаччини (1929) і ЧССР (1954).

Біографія

[ред. | ред. код]

Його сім'я походить з роду звичайних селян. Після смерті батька в 1907 виховувався в дитячому будинку. Учасник Першої світової війни. У 1917-1918 служив на палестинському фронті, де важко захворів на малярію.

У 1921 закінчив учительську семінарію в Модра. У 1921-1924 навчався у Вищій євангельській теологічній школі в Братиславі. Навчання не закінчив. Захопився журналістикою. З 1924 працював журналістом в редакції журналу «Slovenského denníku», в 1925-1929 редагував газету «Národný novíný» в Мартіні. У 1925-1938 був редактором празького видавництва молодих словацьких авторів «Mazáčová» (Edíciu mladých slovenských autorov).

З 1930 оселився в Празі, де редагував видання словацьких книг і видавав словацький літературний журнал «Елан» («Elan»).

Під час Другої світової війни повернувся до Словаччини і оселився в Братиславі. Там в 1946-1947 продовжив видання словацького журналу «Елан».

Після 1948 поет потрапив у немилість комуністичних властей, йому було заборонено писати, його роботи піддавалися цензурі, і Смрек став займатися художніми перекладами.

Помер в Братиславі в 1982. Похований на Народному кладовищі в Мартіні.

Творчість

[ред. | ред. код]

На початку творчого шляху відчував вплив символізму (збірка «Засуджений на вічну спрагу», 1922). Найважливіше в творчості Смрека — збірники 1920-1930-х: «Галопом скачуть дні» (1925), «Божественні вузли» (1929), «Тільки очі» (1933).

Антифашистська позиція відображена в його збірках «Бенкет» (1944) і «Джерело» (1945).

Смрек — автор філософських віршів-роздумів (збірник «Образ світу», 1958; «Струни», 1962). У 1968 опублікував свої мемуари під назвою «Poézia, Moja láska» («Поезія, любов моя»). Написав кілька книг для дітей («Maľovaná abeceda», «Machule») і лібрето до опер Ціккера.

Перекладав з угорської, французької, польської та інших мов.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шерлаимова С. А. Ян Смрек // История словацкой литературы. М., 1970.
  • Kovac В. Poezia Jana Smreka. Bratislava, 1962.
  1. Evidence zájmových osob StB
  2. Evidence zájmových osob StB