Верхньотузлове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Верхньотузлове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Довжанський
Рада Новоборовицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA44040010190096769
Основні дані
Засноване 1905 (119 років)
Населення 100
Площа 1,035 км²
Густота населення 96,6 осіб/км²
Поштовий індекс 94870
Телефонний код +380 6434
Географічні дані
Географічні координати 47°53′00″ пн. ш. 39°30′38″ сх. д. / 47.88333° пн. ш. 39.51056° сх. д. / 47.88333; 39.51056Координати: 47°53′00″ пн. ш. 39°30′38″ сх. д. / 47.88333° пн. ш. 39.51056° сх. д. / 47.88333; 39.51056
Середня висота
над рівнем моря
206 м
Водойми р. Лівий Тузлів
Місцева влада
Адреса ради 94870,Луганська обл.,Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка
Карта
Верхньотузлове. Карта розташування: Україна
Верхньотузлове
Верхньотузлове
Верхньотузлове. Карта розташування: Луганська область
Верхньотузлове
Верхньотузлове
Мапа
Мапа

Верхньотузлове́ — село в Україні, у Довжанському районі Луганської області. Населення становить 100 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новоборовицька сільська рада.

Географія

Загальна площа села — 1,035 км². У селі бере початок річка Лівий Тузлів.

Село розташоване у східній частині Донбасу за 56 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 40 км.

Історія

Колишнє німецьке село засноване 1905 року як колонія Верхньо-Тузлове, Ґрюнталь, нім. Grüntal, до 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Астахівська волость; у радянський період — Ровеньківський район. Знаходився молитовний дім. Землі 1085 десятин на 1915 рік та 27 дворів. Сільрада заснована у 1926 році. Назва походить від річки Тузлівки на якій розташоване поселення.

23 листопада 1945 колонія Верхньо-Тузлово перейменована на село Верхньо-Тузлово, Тузлово-Грінфельдська сільська рада на Верхньо-Тузлівська.[1]

Населення

Станом 1915 рік 228 жителів. На 1926 рік 370 — з них 360 німців.

За даними перепису 2001 року населення села становило 100 осіб, з них 69 % зазначили рідною мову українську, 30 % — російську, а 1 % — іншу[2].

Пам'ятки

На території села знаходиться братська могила радянських воїнів.

Примітки

Джерела

Посилання