Матвіївка (Довжанський район)
| село Матвіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Тер. громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010320090815 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1955 |
| Населення | 239 |
| Площа | 23,3 км² |
| Густота населення | 10,26 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94855 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°1′55″ пн. ш. 39°33′33″ сх. д. / 48.03194° пн. ш. 39.55917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
262 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94855, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Матвіївка, вул.Октябрьська, 14а |
| Карта | |
.svg)  Матвіївка | |
 Матвіївка | |
| Мапа | |
| |
Матві́ївка — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 239 осіб.
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географічні координати: 47°1' пн. ш. 39°33' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 23,3 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 23 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 11 км.
Заснований у 1907 році як хутір Матвіївка, з 1955 року має статус села. Назва утворена від прізвища землевласника Матвієва.
Під час Другої світової війни участь у бойових діях брали 30 місцевих жителів, з них 13 загинуло, 25 осіб нагороджені орденами і медалями[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 184 | 76.99% |
| українська | 51 | 21.34% |
| вірменська | 1 | 1.67% |
| Усього | 239 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 239 осіб, з них 21,34% зазначили рідною мову українську, 76,99% — російську, а 1,67% — іншу[5].
У селі працює клуб та фермерське господарство.
Поблизу Матвіївки виявлено 2 курганних могильника з 10 курганами.
Також у центрі села встановлено пам'ятник полеглим під час Другої світової війни у боях воїнам-односельчанам.
На південно-західній околиці села знаходиться ландшафтний заказник «Нагольний кряж».
- ↑ История Городов и Сёл. Матвеевка [Архівовано 10 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Матвіївка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]