Кизильник кримський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кизильник кримський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Рід: Кизильник (Cotoneaster)
Вид: Кизильник кримський
Cotoneaster tauricus
Pojark., 1940
Посилання
Вікісховище: Cotoneaster tauricus
Віківиди: Cotoneaster tauricus

Кизильник кримський[1], ірга кримська[2], (Cotoneaster tauricus) — вид рослин з родини розових (Rosaceae), ендемік Криму, Україна.

Опис

Кущ 1–1.5 м. Листки еліптичні, зверху голі або розсіяно запушені. Суцвіття щиткоподібні, густі, прямостійні. Чашолистки повстяні від густого запушення. Пелюстки розпростерті, білі, 4–5 мм завдовжки, квітки відкриті. Плоди довгасті, червоні, з 2 кісточками, 7–8 мм завдовжки[1]. Це прямостійний, листопадний, з піднятою вузькою кроною, чагарник, висотою до 3.5 м або маленьке деревце 4–4.5 м. Молоді пагони сіро-кармінові, повстисті, пізніше карміново-темнокоричневі, волосисті, з білими сочевичками[3]

Поширення

Ендемік Криму, Україна[4][5][6].

В Україні вид зростає на кам'янистих схилах — у гірському Криму, рідко (околоці Старого Криму, Судака, Феодосії та ін.)[1].

Див. також

Джерела

  1. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 158. (рос.)(укр.)
  2. Cotoneaster tauricus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Гревцова Г. Стан популяції Cotoneaster tauricus Pojark. У горах Криму // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. — 2006. — С. 11–14.
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 29.01.2020. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 29.01.2020. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 29.01.2020. (англ.)