HD24712

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD24712
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 3г 55х 16,13с
Схилення -12°  5′ 56,8″
Видима величина (V) 5,99[1]
Характеристики
Спектральний клас A9
показник кольору U−B 0,02
яскравість B 6,379±0,006[2]
показник кольору B−V 0,323±0,004[2]
яскравість V 6,024±0,006[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,19
індекс m1 0,20
індекс c1 0,65
індекс Hβ 2,74[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,070[2]
Мінімальна яскравість 6,110[2]
Період фотометричної
змінності зорі
12,46[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -76,94± 0,96[2] мас/рік

за схиленням: -22,14± 0,86[2] мас/рік

Паралакс (π) 20,41 ± 0,84[2] мас
Відстань 159,80 світлових років
49,00 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
HD 24712,

HIP 18339, HR 1217,

BD-12 752
Посилання
SIMBADдані для HD24712

HD24712 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,0.[1] Вона розташована на відстані близько 159,8 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики

Зоря HD24712 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 12,46 доби в межах від Hmin= 6,11 до Hmax= 6,07.[2]


Пекулярний хімічний вміст

Зоряна атмосфера HD24712 має підвищений вміст Cr .[1]


Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 802,6± 171,2 Гаус.[4]

Див. також

Джерела

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631