HD39317
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | Телець |
Пряме піднесення | 5г 52х 22,29с |
Схилення | +14° 10′ 18,4″ |
Видима величина (V) | 5,60[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B9 |
показник кольору U−B | -0,06 |
яскравість B | 5,536±0,003[2] |
показник кольору B−V | -0,053±0,002[2] |
яскравість V | 5,590±0,004[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,03 |
індекс m1 | 0,15 |
індекс c1 | 1,04 |
індекс Hβ | 2,82[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 5,580[2] |
Мінімальна яскравість | 5,590[2] |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | -4,4 км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: -17,46± 0,86[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 6,33 ± 0,91[2] мас |
Відстань | 515,25 світлових років 157,98 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=39[3]км/сек |
Інші позначення | |
137 Tau,
BD+14 1060
| |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD39317 |
HD39317 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,6.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Телець й розташована на відстані близько 515,3 світлових років від Сонця.[2]
Зоря HD39317 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 39км/сек.[3]
Зоряна атмосфера HD39317 має підвищений вміст Si .[1]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 400,0± 210,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |