Милосердя Тіта

Опера «Тітове милосердя»
італ. La clemenza di Tito
Композитор	Вольфганг Амадей Моцарт
Автор лібрето	Caterino Mazzolàd і П'єтро Метастазіо
Мова лібрето	італійська
Джерело сюжету	La clemenza di Titod
Жанр	Опера серіа і опера
Кількість дій	2 дія
Перша постановка	6 вересня 1791
Місце першої постановки	Становий театр
Інформація у Вікіданих
Милосердя Тіта у Вікісховищі

«Тітове милосердя» (італ. La clemenza di Tito; KV 621) — опера на дві дії Вольфґанґа Амадея Моцарта. Лібрето Катеріно Маццоли за трагедією П'єра Корнеля «Цінна», на основі більш ранніх начерків, які зробив П'єтро Метастазіо. Це одна з двох останніх опер Моцарта (поряд із «Чарівною флейтою»), вона була написана з нагоди коронації імператора Леопольда II королем Богемії та вперше виконана в Празькому Становому театрі 6 вересня 1791 року.

Дійові особи

• Тіт Флавій Веспасіан, римський імператор (тенор)
• Вітеллія, дочка вбитого імператора Вітеллія (сопрано)
• Секст, друг Тіта, закоханий у Вітеллію (мецо-сопрано або кастрат)
• Сервілія, сестра Секста (сопрано)
• Анній, один Секста, закоханий в Сервілія (мецо-сопрано)
• Публій, префект (бас)

Сюжет

Дія перша

Вітеллія, дочка вбитого імператора, хоче помститися Тітові за смерть свого батька й підмовляє закоханого в неї Секста брати участь у змові проти нього. Однак дізнавшись, що імператор відмовився від одруження з Веронікою Ціліційською й вислав її до Єрусалима, Вітеллія має намір сама стати його дружиною й зупиняє Секста. А Тіт бажає бачити своєю дружиною сестру Секста, Сервілію, до якої відправляє з посланням Аннія, Секстового друга, який сам давно закоханий у Сервілію. Та вирішує розповісти Тітові правду, але говорить, що коли імператор буде наполягати на одруженні, вона підкориться. Тіт, розчулений щирістю Сервілії, дає добро на їх шлюб з Аннієм.

Тим часом Вітеллія, довідавшись, що імператор обрав собі за дружину Сервілію, знову проймається ненавистю до нього і просить Секста вбити Тіта. Незабаром після того як Секст іде, з'являються Анній і Публій, які повідомляють Вітеллія про те, що імператор бажає бачити її своєю дружиною. Вітеллія в сум'ятті.

Секст на чолі заколотників наближається до імператорського палацу, натовп підпалює його. Секст повідомляє про те, що бачив, як Тіт загинув. Дія закінчується загальним хором, що оплакує імператора.

Дія друга

Проте незабаром з'ясовується, що Тіт живий, а замість нього смерть прийняв один із його наближених, одягнувшись в імператорський одяг. Заколот придушено, і Секст хоче покінчити з собою, однак Вітеллія забирає в нього кинджал. Публій заарештовує Секста й віддає його під суд Сенатові. Той засуджує його до смерті, але Тіт вирішує поговорити з Секстом і вивідати всю правду про заколот. Секст бере всю провину на себе, не бажаючи видавати Вітеллію, і Тіт, незважаючи на внутрішні пориви, підписує смертний вирок.

У день страти Вітеллія вирішує зізнатися в усьому Тітові, й той великодушно прощає її та Секста. Опера закінчується загальним хором, який славить мудрість і милосердя імператора.

Джерела і посилання

• партитура і примітки (нім.)
• Лібрето опери (італ.)
• Brian Robins, "La clemenza di Tito – Mozart's Operatic Failure?"
• Милосердя Тіта: Ноти і аналіз (нім.) на сайті Neue Mozart-Ausgabe