Дон Жуан (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Опера
Don Giovanni ossia Il dissoluto punito
Don Juan and the statue of the Commander mg 0119.jpg
Композитор Вольфґанґ Амадей Моцарт
Автор(и)
лібрето
Лоренцо да Понте
Мова лібрето італійська мова
Джерело сюжету The Trickster of Seville and the Stone Guest і Дон Жуан
Жанр весела драма
Перша постановка 29 жовтня 1787

Дон Жуа́н, або́ Пока́раний розпу́сник (KV 527, італ. Don Giovanni ossia Il dissoluto punito) — «весела драма» (італ. dramma giocoso) у двох актах В. А. Моцарта на лібрето Лоренцо да Понте.

Опера була написана на замовлення Празького театру, після блискучого успіху «Весілля Фігаро». Прем'єра відбулася 29 жовтня 1787 року в Празі. У Відні опера вперше виконана 7 травня 1788 року. Для спектаклю у Відні були дописані дві арії й один дует; заключний ансамбль («Ultima scena») не виконувався, і опера закінчувалася смертю Дон Жуана. В Російській імперії Дон Жуан вперше прозвучав у Москві 12 січня 1806 року

Автор українського перекладу лібрето — Микола Лукаш. На його текст оперу було поставлено в Національній опері України 1989 року (режисер — І.Молостова, диригент — О.Рябов).

Характеристика[ред.ред. код]

Образ Дон Жуана вперше з'являється в п'єсі Тірсо де Моліна «Севільский звабник, або Кам'яний гість». Однак основою для лібрето послужила опера «Дон Жуан» Джованні Гаццаніґі на лібрето Джованні Бертати, поставлена у Венеції 5 лютого 1787, і п'єса «Помста із труни» Антоніо де Самори (кін. XVII ст.)

Психологічна глибина опери, досконалість її музики визначили її поворотну історичну роль в історії оперного мистецтва. В головних партіях опери виступали провідні артисти — Е.Фішер-Діскау, Ч.Сіеппі, Е.Шварцкопф, Д.Сазерленд та інші.

Сюжет[ред.ред. код]

Дія опери розвивається стрімко. Дон-Жуан, переодягнувшись у костюм Оттавіо-жениха донни Анни, проникає до неї в будинок. Донна Ганна кличе на допомогу і на захист її честі виступає старий Командор, її батько. Дон-Жуан убиває його й ховається разом зі своїм слугою Лепорелло. Донна Анна і Оттавіо клянуться помститися.

Спокушена й кинута Дон-Жуаном Ельвіра шукає невірного коханця. Тим часом Дон-Жуан спокушає Церліну, наречену селянина Мазетто. Замасковані Оттавіо, донна Анна, Ельвіра входять у будинок Дон-Жуана і звинувачують його в убивстві Командора. Усі — у тому числі Церлина й Мазетто — повстають проти Дон-Жуана, але йому вдається зникнути.

Дон Жуан приходить на цвинтар, де похований Командор і насміхається над його статуєю, запрошуючи її в гості. Статуя відгукується на запрошення, вона жадає від грішника каяття, але після відмови Дон-Жуана захоплює його в пекло. Всі інші застерігають глядача, — от що чекає всіх розпусників.

Склад оркестру[ред.ред. код]

Партитура Моцарта включає:

Бассо контінуо:

Музичні номери[ред.ред. код]

Увертюра

Франциско д'Андрадо в ролі Дон Жуана. Макс Слевогт. 1912. Дон Жуан запрошує статую командора на вечерю, за ним ховається Лепорелло

Дія перша

  • N. 1 Інтродукція Notte e giorno faticar (Лепорелло, донна Анна, Дон Жуан, Командор)
  • N. 2 Речитатив Ma qual mai s’offre, oh Dei і дует Fuggi, crudele, fuggi (донна Анна, дон Оттавіо)
  • N. 3 Арія Ah chi mi dice mai (донна Ельвіра с Дон Жуаном і Лепорелло)
  • N. 4 Арія Madamina, il catalogo è questo (Лепорелло)
  • N. 5 Хор Giovinette che fate all’amore (Церліна, Мазетто, хор селян і селянок)
  • N. 6 Арія Ho capito, signor sì (Мазетто)
  • N. 7 Дуетіно Là ci darem la mano (Церліна, Дон Жуан)
  • N. 8 Ария Ah fuggi il traditor (донна Ельвіра)
  • N. 9 Квартет Non ti fidar, o misera (донна Анна, донна Ельвіра, дон Оттавіо, Дон Жуан)
  • N. 10 Речитатив Don Ottavio, son morta! (донна Анна, дон Оттавіо) і
    • Арія Or sai chi l’onore (донна Анна)
  • N. 11 Арія Fin ch’han dal vino (Дон Жуан)
  • N. 12 Арія Batti, batti, o bel Masetto (Церліна)
  • N. 13 Фінал Presto presto pria ch’ei venga (донна Анна, донна Ельвіра, Церліна, дон Оттавіо, Дон Жуан, Лепорелло, Мазетто, хор слуг)

Дія друга

  • N. 14 Дует Eh via buffone (Дон Жуан, Лепорелло)
  • N. 15 Терцет Ah taci, ingiusto core (донна Ельвіра, Дон Жуан, Лепорелло)
  • N. 16 Канцонетта (серенада) Deh vieni alla finestra (Дон Жуан)
  • N. 17 Арія Metà di voi qua vadano (Дон Жуан)
  • N. 18 Арія Vedrai carino (Церліна)
  • N. 19 Секстет Sola sola, in buio loco (донна Анна, Церліна, донна Ельвіра, дон Оттавіо, Лепорелло, Мазетто)
  • N. 20 Арія Ah pietà, signori miei (Лепорелло)
  • N. 21 Арія Il mio tesoro intanto (дон Оттавіо)
  • N. 22 Дует O statua gentilissima (Дон Жуан, Лепорелло, Командор)
  • N. 23 Речитатив Ah no, mio bene! і
    • Рондо Crudele!.. Non mi dir, bell’idol mio (донна Анна)
  • N. 24 Фінал Già le mensa è preparata (донна Ельвіра, Дон Жуан, Командор, Лепорелло, хор із підземелля)
    • Останя сцена Ah! Dove è il perfido (донна Анна, донна Ельвіра, Церліна, дон Оттавіо, Командор, Лепорелло, Мазетто)

Номери написані для віденської прем'єри[ред.ред. код]

  • N. 10a Арія Dalla sua pace (дон Оттавіо) KV 540a
  • N. 21a Дует Per queste tue manine (Церліна, Лепорелло) KV 540b
  • N. 21b Речитатив In quali eccessi, o Numi і
    • Арія Mi tradì quell’alma ingrata (донна Ельвіра) KV 540c

Джерело[ред.ред. код]

  • А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965