Пабло Ечаррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пабло Ечаррі
Народився21 вересня 1969(1969-09-21) (54 роки)
Авельянеда, Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Громадянство Аргентина
Діяльністьактор, виробник, кінорежисер
Роки діяльності1993 — тепер. час
У шлюбі зNancy Dupláad
IMDbnm0248371

CMNS: Пабло Ечаррі у Вікісховищі

Пабло Ечаррі (ісп. Pablo Echarri; нар. 21 вересня 1969, Авельянеда, Буенос-Айрес) — аргентинський актор театру, кіно та телебачення, продюсер.

Життєпис

Пабло Даніель Ечаррі народився 21 вересня 1969 року в місті Авельянеда, провінція Буенос-Айрес. Вивчав акторську майстерність у театральній студії Літо Круса. Кар'єру на телебаченні розпочав 1993 року з ролі у серіалі «Тільки для двох». Першою роботою в кіно став трилер «Відхилення» 1998 року.

У 2006 році спільно з Паолою Крум і Вівіаною Сакконе зіграв у серіалі «Монте-Крісто. Любов та помста», який зазнав міжнародного успіху та приніс йому премію Мартін Ф'єрро за найкращу чоловічу роль у серіалі[2]. Того ж року номінувався на премію Гойя у категорії найкращий новий актор за роль в аргентинсько-іспанському фільмі «Метод Гренхольма»[3].

У 2011 році дебютував у якості продюсера з серіалом «Обраний», за головну роль в якому знову отримав премію Мартін Ф'єрро[4]. У фільмах «Бельграно» (2010) та «Зустріч у Гуаякілі» (2016) виконав роль національного героя Аргентини генерала Хосе де Сан-Мартіна.

Особисте життя

У 1993—1998 роках перебував у стосунках із акторкою Наталією Орейро.

З 2000-го року у стосунках з аргентинською акторкою Ненсі Дуплаа, з якою одружився 7 лютого 2007 року. У пари двоє дітей — дочка Морена (нар. 23 серпня 2003 р.) та син Хуліан (нар. 8 квітня 2010 р.)[5].

Вибрана фільмографія

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1993 с Тільки для двох Solo para parejas Маркос
19931994 с Висока комедія Alta comedia Мартін
1994 с Непокірне серце Inconquinstable corazon Чарлі
19951996 с Маленькі жінки назавжди Por siempre mujercitas Гастон Уркіхо
1997 с Моя, тільки моя Mia, solo mia Хуан Пабло Саморано
1997 с Дітвора Chiquititas Сальвадор
1997 с Знак El signo Ніколас
1998 ф Відхилення El drsvio Мауро
1999 ф Душа моя Alma mia Леонардо
1999 ф Герої та демони Héroes y demonies Габріель
2000 ф Самотні люди Solo gente Ігнасіо
2000 ф Палені гроші Plata quemada Осеар
20002001 с Вічні пошуки Los buscas de siempre Мартін Хіменес Альсага
2002 ф Пристрасно закохані Apasionados Ніко
2002 ф Ти не маєш бути тут No debes estar aqui Гонсало
2003 ф Сьомий архангел El séptimo arcángel Лусіано
2003 с Навіки Джулія Resistiré Дієго Морено
2004 ф Небезпечна одержимість Peligrosa obsesión Хав'єр Лабат
2005 ф Метод Гренхольма El método Рікардо
2006 с Монте-Крісто. Любов та помста Montecristo. Un Amor, Una Venganza Сантьяго Діас Еррера
2006 с Одружені, мають дітей Casados con hijos новий сусід
2006 ф Історія однієї втечі Crónica de una fuga Угіто
2007 с Оповідання Фонтанаросси Los cuentos de Fontanarossa Андреас
2007 с Ремонт Reparaciones Октавіо
2008 с Компаньйонки Socias Фредді
2009 ф Вдови по четвергах Las viudas de los jueves Тано
2009 ф Початок питання Cuestion de principios Сільва
2010 ф Бельграно Belgrano Хосе де Сан-Мартін
2011 с Обраний El elegido Андреа Більбао
2014 с Вдови та сини рок-н-роллу Viudas e hijos del rock and roll камео
2016 с Левиця La Leona Франко Урібе / Дієго Міллер Ліберман
2016 ф Зустріч у Гуаякілі El encuentro de Guayaquil Хосе де Сан-Мартін
2018 с Еда Edha Лусіано Хуарегі
2019 ф Щаслива пора Happy Hour Орасіо
2019 с Спіймати крадія Atrapa a un ladron Хуан Роблес

Нагороди

Мартін Ф'єрро

  • 2000 — Найкращий актор у серіалі (Вічні пошуки)
  • 2006 — Найкращий актор у серіалі (Монте-Крісто. Любов та помста)
  • 2011 — Найкращий актор у серіалі (Обраний)

Iguana Dorada (Кінофестиваль у Гуаякілі)

  • Найкращий актор (Зустріч у Гуаякілі)[6]

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. El fenómeno Montecristo. www.lanacion.com.ar (ісп.). Процитовано 14 серпня 2020.
  3. Premios Goya 2006 | elmundo.es. www.elmundo.es. Процитовано 14 серпня 2020.
  4. Clarín.com. “El elegido” arrasó con seis estatuillas. www.clarin.com (ісп.). Процитовано 14 серпня 2020.
  5. PressReader.com - Your favorite newspapers and magazines. www.pressreader.com. Процитовано 14 серпня 2020.
  6. https://www.eluniverso.com/vida-estilo/2016/09/19/nota/5809744/pelicula-boliviana-gano-festival-internacional-cine-guayaquil.html


Посилання

  • Пабло Ечаррі на сайті IMDb (англ.)