Хосе де Сан-Мартін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хосе де Сан-Мартін
Хосе де Сан-Мартін
Хосе де Сан-Мартін

Час на посаді:
3 серпня 1821 — 20 вересня 1822
Наступник Франсіско Хав'єр де Луна Пісарро

Капітан-генерал Армії Чилі
Час на посаді:
21 травня 1820 — 17 серпня 1850

Головнокомандувач Визвольної Армії Перу
Час на посаді:
19 травня 1820 — 20 вересня 1822

Головнокомандувач Об'єднаної Визвольної Армії Чилі
Час на посаді:
14 лютого 1817 — 19 травня 1820

Головнокомандувач Армії Чилі
Час на посаді:
14 лютого 1817 — 20 липня 1820
Попередник Хосе Мігель Каррера
Наступник Бернардо О'Хіггінс

Головнокомандувач Армії Анд
Час на посаді:
1 серпня 1816 — 20 вересня 1822
Наступник Енріке Мартінес

Губернатор-інтендант Куйо
Час на посаді:
10 серпня 1814 — 24 вересня 1816
Попередник Маркос Балькарке
Наступник Торібіо де Лусурьяга

Головнокомандувач Армії Півночі
Час на посаді:
30 січня 1814 — 20 квітня 1814
Попередник Мануель Белграно
Наступник Хосе Рондо

Народився 25 лютого 1778(1778-02-25)
Япею, Ріо-де-ла-Плата
Помер 17 серпня 1850(1850-08-17) (72 роки)
Булонь-сюр-Мер, Франція
Професія військовий
Особистий підпис
Firma José de San Martín.svg

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Хосе́ Франсі́ско де Сан-Марті́н і Мато́ррас (ісп. José Francisco de San Martín y Matorras; 25 лютого 1778 — 17 серпня 1850) — аргентинський революціонер, генерал, національний герой Аргентини.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Хосе де Сан-Мартін був п'ятим і останнім сином заможних землевласників із невеликого містечка Япею (нині — Аргентина). Батько — Хуан де Сан-Мартін був головою департаменту Япею.

Точна дата народження Хосе залишається предметом суперечок істориків, оскільки не знайдено жодного запису про його хрещення, а в більш пізніх документах (військових реєстрах, свідоцтві про шлюб тощо) інформація різниться. Роком народження Сан-Мартіна прийнято вважати 1777 або 1778.

У 1783 році сім'я Хосе переїхала до Іспанії та оселилася у Мадриді. Хлопця відправили навчатися до Семінарії благородних юнаків, що давала своїм вихованцям всесторонні знання. Однак, навчання Сан-Мартін не закінчив, обравши, не зважаючи на протести батьків, кар'єру військового. У 1789 році Хосе завербувався в іспанську королівську армію.

Військова кар'єра[ред.ред. код]

У 12-річному віці Сан-Мартін у складі свого полку був направлений до Північної Африки для боротьби із Західним Алжиром. Він взяв участь в битві при Мелільї та його відзначили за оборону фортеці Оран.

Європейські війни[ред.ред. код]

7 березня 1793 року Франція оголосила війну Іспанії, у зв'язку з чим африканський корпус був відкликаний на Піренеї. Молодий Хосе де Сан-Мартін неодноразово проявляв хоробрість в бою, за що вже у віці 15 років отримав звання молодшого лейтенанта, а після битви при Кольюрі — лейтенанта. Але уже за три роки Іспанія програла війну Французькій республіці і була змушена підписати мирний договір.

1796 року Іспанська імперія розпочала бойові дії проти свого колишнього союзника - Великої Британії. Сан-Мартіна перевели до флоту, де того ж року він пройшов бойове хрещення як морський офіцер. Хосе знову відзначили за проявлену хоробрість у битві при Сан-Вінсенті. У 1798 році корабель «Санта-Доротея», на якому служив молодий офіцер, захопили британці, Сан-Мартін потрапив у полон.

Незадовго до полону Хосе де Сан-Мартін перебував у Тулоні, де познайомився із французькими антимонархістами. Революційні ідеї, що кинули виклик усій Європі настільки захопили юнака, що невдовзі стали сенсом його життя.

У 1800 році Сан-Мартін взяв участь у черговому конфлікті, що спалахнув між Іспанією та Португалією, згодом воювавув Північній Африці, на території сучасного Марокко. На початку 1808 року на Піренеї черговий раз вторглися війська Наполеона, й іспанська королівська родина була змушена рятуватися втечею, кинувши країну напризволяще. Однак іспанці не здалися й розпочали партизанську війну проти окупантів. Сан-Мартін очолив один з таких загонів на півдні півострова. За взяття висот поблизу Архонільї Хосе отримав звання капітана, а після битви при Байлені — підполковника.

У 1811 році до Сан-Мартіна прийшли новини про Травневе повстання в Аргентині й, захоплений революційними поглядами та пам'ятаючи про зраду іспанської королівської сім'ї, він відплив до Великої Британії, звідки планував дістатися батьківщини.

Війни за незалежність країн Південної Америки[ред.ред. код]

Пізній період життя[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]