Данкевич Павло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данкевич Павло Борисович
Народження 3 жовтня 1918(1918-10-03)
Острогозьк
Смерть 8 травня 1988(1988-05-08) (69 років)
Москва
Поховання Кунцевський цвинтар
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ авіаціяРВСП
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Партія КПРС
Звання  Генерал-полковник авіації
Командування 43-я ракетна армія
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Радянсько-німецька війна
Карибська криза
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Суворова III степеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Данке́вич Павло́ Бори́сович (нар. 3 жовтня 1918 — пом. 8 травня 1988) — радянський військовий діяч, командуючий 43-ю ракетною армією РВСП, генерал-полковник авіації (1967).

Життєпис

Народився 3 жовтня 1918 року в місті Острогозьку Воронезької області.

У квітні 1936 року призваний до РСЧА. У 1938 році закінчив Ворошиловоградську військову школу пілотів. Брав участь в радянсько-фінській війні.

У радянсько-німецькій війні командував авіаційною ланкою, ескадрильєю, був штурманом полку. З березня 1942 по травень 1945 року — командир 347-го винищувального Радомського Червонопрапорного авіаційного полку[1]. У повітряних боях особисто збив 6 літаків супротивника[2].

У повоєнні роки — командир авіаційного полку, авіаційної дивізії.

З червня 1949 по листопад 1951 року — заступник командира авіаційного корпусу Групи радянських військ у Німеччині.

З 1951 по 1955 роки — командир авіаційного корпусу.

У 1955 році закінчив Академію Генштабу.

З листопада 1955 року — заступник командуючого, а з липня 1956 року — командуючий повітряною армією ППО.

З 1958 по 1961 роки — командуючий 1-ю окремою Далекосхідною повітряною армією.

У РВСП з 1961 року. Під час Карибської кризи і проведення операції «Анадир» займав посаду першого заступника командуючого групою радянських військ на Кубі.

У 1962–1963 роках — командуючий 43-ю ракетною армією.

У 1963–1974 роках — заступник головнокомандуючого РВСП з бойової підготовки.

У 1974–1987 роках — воєнний консультант Інституту воєнної історії МО СРСР.

Помер 28 травня 1988 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди

Примітки

Посилання