Каротамм Микола Георгійович
Микола Каротамм ест. Nikolai Karotamm | |||
| |||
---|---|---|---|
28 вересня 1944 — 26 березня 1950 року | |||
Попередник: | Карл Сяре | ||
Наступник: | Йоганнес Кебін | ||
Народження: |
23 жовтня 1901 Пярну, Ліфляндська губернія, Російська імперія | ||
Смерть: |
21 вересня 1969 (67 років) Москва, СРСР | ||
Поховання: | Метсакальмісту | ||
Країна: | Естонія, Російська імперія і СРСР | ||
Релігія: | атеїзм | ||
Освіта: | Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d] і Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського | ||
Ступінь: | доктор економічних наук[d] | ||
Партія: | ВКП(б) з 1928 | ||
Нагороди: | |||
Микола Георгійович Каротамм (ест. Nikolai Karotamm; 23 жовтня 1901 — 21 вересня 1969) — естонський радянський партійний і державний діяч.
Життєпис
Народився у селянській родині. Закінчив Комуністичний університет національних меншин Заходу імені Мархлевського (1931) й аспірантуру. Член Комуністичної партії з 1928, перебував на підпільній роботі в Естонії (1928–1929). З 1933 — на викладацькій і редакторській роботі у Москві.
Після приєднання Естонії до СРСР 1940 року став редактором газети «Комуніст». Також обіймав посаду першого секретаря Тартуського повітового комітету, другого секретаря ЦК КПЕ. Під час війни очолював Естонський штаб партизанського руху. З вересня 1944 до 1950 року займав пост першого секретаря ЦК Компартії Естонської РСР, після того, як радянська влада довідалась про перехід попереднього керівника ЦК КПЕ Карла Сяре на бік німців.
Безпосередньо керував масовою депортацією тисяч естонців до Сибіру у березні 1949 року. Під час кампанії з «очищення влади» був усунутий від посади. На відміну від багатьох інших, не був ув'язнений. Каротамму надали можливість працювати у Москві. Пізніше він навчався в Академії суспільних наук при ЦК КПРС, працював в Інституті економіки АН СРСР, доктор економічних наук (1964). Помер у Москві 1969 року.
Джерела
- Біографія (ест.)
- Біографічний вказівник (рос.)