Сапфірин
Сапфірин | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Spr[2] |
Хімічна формула | Mg₄(Mg₃Al₉)O₄[Si₃Al₉O₃₆] |
Nickel-Strunz 10 | 9.DH.45 |
Ідентифікація | |
Сингонія | моноклінна сингонія[3] |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Сапфір[4] |
Сапфірин у Вікісховищі |
Сапфірин (рос. сапфирин; англ. sapphirine; нім. Saphirin n) — мінерал, силікат магнію й алюмінію острівної будови. Названо за зовнішньою подібністю до сапфіру (C.L.Giesecke, 1819).
Опис
Хімічна формула: 1. За Є. Лазаренком: Mg2Al4[O6SiO4]. 2. За К. Фреєм і за «Fleischer's Glossary» (2004): (Mg, Al)8(Al, Si)6O20. Містить (%): MgO — 21,4; Al2O3 — 65,7; SiO2 — 12,9.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: розсіяні зерна, зернисті аґреґати, товстотаблитчасті або пластинчасті кристали. Двійники. Спайність добра. Густина 3,4-3,5. Тв. 7,5. Одноріднозабарвлений димчасто-блакитний, синювато- або зеленувато-сірий, іноді темно-зелений. Блиск скляний. Злом нерівний, напівраковистий. Високотемпературний метаморфічний мінерал у сланцях, плагіоклазових ґнейсах, анортозитах. Рідше зустрічається у осадових теригенних породах. Знаходиться разом з шпінеллю, силіманітом, корундом, кордієритом, бронзитом, у зростках з біотитом та роговою обманкою. Рідкісний. Виробний камінь.
Розповсюдження
Родовища: Фіскернес (Ґренландія), пров. Квебек (Канада), Бетрока (о. Мадагаскар), Вальдгейм (ФРН), Трансвааль (ПАР), Мадура (Індія), Урал (РФ).
Різновиди
Розрізняють:
- сапфірин залізистий (різновид сапфірину, який містить двовалентне залізо),
- сапфірин фальшивий (синій халцедон).
Інші значення
- Синюватий різновид халцедону.
- Синонім гаюїну.
- Шпінель синього кольору.
- Синє природне скло.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сапфірин // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Сапфірин // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.