Педро Пенья
| Педро Пенья | |
|---|---|
 | |
| Президент Парагваю | |
| 28 лютого 1912 — 22 березня 1912 | |
| Попередник | Ліберато Марсіаль Рохас |
| Наступник | Еміліано Ґонсалес Наверо |
|
| |
| Народився |
29 червня 1864 Асунсьйон, Парагвай |
| Помер |
29 липня 1943 (79 років) Асунсьйон, Парагвай |
| Відомий як | дипломат, політик |
| Громадянство |
 Парагвай |
| Національність | парагваєць |
| Alma mater | Національний університет Асунсьйона |
| Політична партія | партія Колорадо |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Педро Пенья (ісп. Pedro Pablo Peña Cañete 29 червня 1864, Асунсьйон, Парагвай — 29 липня 1943, Асунсьйон, Парагвай) — Президент Парагваю (1922). Науковець-вірусолог та дипломат.
Життєпис
Педро Пенья народився в Асунсьйоні 29 червня 1864 в родині Мануеля Пеньї і Франсіско Каньєте. По материнській лінії він був нащадком Хосе Франсія, що правив Парагваєм протягом перших трьох десятиліть його незалежності.
1894 Пенья закінчив факультет медицини університету Буенос-Айреса, а потім присвятив деякий час дипломатії як секретар посольства Парагваю в Аргентині, а потім у посольстві Парагваю у Франції. Після свого повернення до Асунсьйона, Пенья зайнявся медичною практикою і викладанням, ставши деканом медичного факультету Національного університету Асунсьйона, а потім ректором того ж університету. У цей час він опублікував кілька наукових робіт про такі захворювання як проказа і жовта гарячка.
На початку XX століття Пенья відновив свою дипломатичну кар'єру. Він служив в якості повноважного посла в Бразилії з 1901 з 1902 і з 1903 по 1905 роки і в Чилі, Болівії і Перу між 1905 і 1908. Крім того, в період з листопада 1902 по квітень 1903 він був міністром закордонних справ в уряді президента Хуана Антоніо Ескурри.
У грудні 1910 Пенья призначений членом Виконавчого комітету партії Колорадо, а потім пішов в опозицію. Майже рік по тому, в листопаді 1911 "червоні" склали правлячий альянс з фракціями Ліберальної партії. Кілька місяців по тому, в умовах хаотичної політичної ситуації і в розпал громадянської війни, президент Ліберато Марсіаль Рохас подав у відставку, і Конгрес призначив Пенью тимчасовим главою уряду. Однак вже за кілька тижнів уряд Пеньї зміщено. У країні продовжилася громадянська війна.
Пенья помер в Асунсьйоні 29 липня 1943. Був одружений із Кармен Торрес Ховельянос, їхні сини Рауль і Педро у свій час були міністрами освіти та охорони здоров'я.