Лдзяни (ґміна)
| Гміна Лдзяни | |
| 1934-1939, 1941-1944 | |
| Воєводство | Станіславське |
|---|---|
| Повіт | Калуський |
| Адмінцентр гміни | Лдзяни |
| Тип гміни | Сільська |
| Площа | 179,8 км² |
| Громади | 10 |
| Населення (1931) • населення • густота населення |
13 461 74,9 осіб/км² |
Ґміна Лдзяни — сільська гміна в Калуському повіті Станіславського воєводства Другої Речі Посполитої та у Крайсгауптманшафті Станіслав Дистрикту Галичина Третього Райху. Адміністративним центром гміни було село Лдзяни.
Об’єднану сільську ґміну Лдзяни (рівнозначну волості) було утворено 1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій із суміжних тогочасних сільських ґмін (самоврядних громад): Камєнь (Камінь), Красна (Красне), Лдзяни, Нєбилув (Небилів), Петранка, Рувня (Рівня), Слобода-Нєбиловска (Слобода-Небилівська), Слобода Рувнянска (Слобода-Рівнянська), Слівкі, Топольско (Топільське)[1].
Площа ґміни — 179,8 км².
Кількість житлових будинків — 2 727.
Кількість мешканців — 13 461.[2]
Національний склад населення ґміни Лдзяни на 01.01.1939[3]:
| село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | поляки |
|---|---|---|---|---|---|
| Камінь | 1610 | 1595 | 5 | 10 | |
| Красна | 1840 | 1780 | 10 | 40 | 10 |
| Лдзіне | 1190 | 1165 | 15 | 10 | |
| Небилів | 2560 | 2500 | 30 | 30 | |
| Петранка | 2910 | 2810 | 20 | 70 | 10 |
| Рівня | 1670 | 1600 | 30 | 30 | 10 |
| Слобода Небилівська | 690 | 550 | 10 | 130 | |
| Слобода Рівнянська | 580 | 575 | 5 | ||
| Сливки | 1050 | 1010 | 10 | 30 | |
| Топільсько | 590 | 555 | 20 | 5 | 10 |
| Загалом | 14690 | 14140 | 110 | 240 | 200 |
| Відсотки | 100 % | 96,26 % | 0,75 % | 1,63 % | 1,36 % |
17 січня 1940 р. ґміна була ліквідована, а територія увійшла до новоствореного Новичанського району.
Гміна (волость) була відновлена на час німецької окупації з липня 1941 р. до липня 1944 р., але села Небилів, Слобода-Небилівська і Сливки були передані до ґміни Ясень, перейменованої після цього на ґміну Небилів.
На 1.03.1943 населення ґміни становило 9 293 осіб.[4].
Примітки
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu kałuskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej z oznaczeniem terytorjalnie im właściwych władz i urzędów oraz urządzeń komunikacyjnych. Warszawa, 1935 — s. 10. (Дані на основі перепису 1931 року та територіального поділу 1934)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32-33.
- ↑ Amtliches Gemeinde- und Dorfverzeichnis fuer das GG. — s. 12. (нім.)