Іван Богун (десантний корабель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:00, 17 серпня 2021, створена AHbot (обговорення | внесок) (виправлення включення вилученого файлу: Файл:L181 Itaki.jpg (by DelinkerBot))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U421 «Іван Богун»
L181 «Ітакі» ВМС Греції. 23.03.2007
Служба
Тип/клас десантний корабель на повітряній подушці
Держава прапора Україна Україна, Греція Греція
Належність ВМС УкраїниВМС Греції
Корабельня ФСК «Море», Феодосія
Закладено 1993
Спущено на воду 9.12.2000
Введено в експлуатацію 03.02.2001
Статус у складі ВМС Греції
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартний 500 т
повний 550 т
Довжина 56,2/57,3 м (корпус/подушка)
Ширина 22,3/25,6 м (корпус/подушка)
Осадка 1,6 м
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ: 5 газових турбін М71 потужністю 12000 к.с. кожна (на 3 маршеві повітряні гвинти та на 4 нагнітачі);
ЕЕУ: 4 електрогенератори ГТГ-100К по 100 кВт
Швидкість 63 вуз.
Екіпаж 27 чол.
Озброєння
Ракетне озброєння 2х22 140-мм РСЗВ А-22 «Огонь» (132 НУРС ОФ-45, ЗЖ-45)
Зенітне озброєння 2x6 30-мм АК-630М,
1х2 ПУ МТУ-2 ЗРК «Ігла-1М»

Іван Богун (U421) — малий десантний корабель на повітряній подушці Військово-Морських Сил України проекту 1232.2 (тип «Зубр», за класифікацією НАТО — Pomornik). За контрактом від 24 січня 2000 року між державною компанією «Укрспецекспорт» і ВМС Греції проданий Греції. 17 лютого 2001 року одержав грецьку назву HS «Itaki» (грец. ΠΤΜ Ιθάκη). Бортовий № L181.

Особливості проекту

Малі десантні кораблі проекту 1232.2 (також 12322) «Зубр» на сьогодні є найбільшими у світі десантними кораблями на повітряній подушці[1], що здатні виходити на берег, долати рови і траншеї, рухатися по болотах і висаджувати десант в глибині оборони противника. Один «Зубр» здатен доставити на берег до трьох основних бойових танків і 140 морських піхотинців. Для висадки десантів з МДКПП типу «Зубр» є придатними до 78% загальної довжини берегової смуги морів і океанів світу. На відміну від інших проектів МДКПП, «Зубри» в ході висадки можуть здійснювати вогневу підтримку сил десанту, для чого мають по дві 140-мм реактивні установки залпового вогню А-22 «Огонь».

Проектування десантного корабля на повітряній подушці під шифром «Зубр» розпочалося у 1978 році, на основі досвіду експлуатації серійних ДКПП проекту 1232.1 «Джейран». Перший «Зубр» був спущений на воду у 1986 році і вступив у склад флоту у 1988 році[1]. Кораблі будувалися на суднобудівних заводах в Ленінграді, Хабаровську та на ФСК «Море» в Феодосії.

Основною силовою несучою частиною корпусу корабля проекту 12322 «Зубр», що забезпечує міцність і непотоплюваність, є понтон прямокутної форми розмірами 57,3х21,9 метрів. Надбудова, що знаходиться на понтоні, двома поздовжніми перегородками розділена на три функціональних відсіки. У середній частині розміщено відсік десантної техніки з танковими доріжками і апарелями. У бортових відсіках розміщені основні й допоміжні енергоустановки, приміщення для особового складу десанту, житлові приміщення екіпажу, системи забезпечення життєдіяльності та захисту від зброї масового ураження. Для підтримки комфортних умов на бойових постах, у приміщеннях десанту і житлових приміщеннях екіпажу передбачені системи вентиляції, кондиціювання та опалення, теплозвукоізолюючі покриття, конструкції з вібродемпфуючих матеріалів[2].

Для приводу нагнітачів повітряної подушки і повітряних гвинтів на кораблях встановлені високотемпературні газотурбінні двигуни. Повітряну подушку формують чотири нагнітальних агрегати НО-10 з осьовим робочим колесом діаметром 2,5 метри. Створення тяги для руху судна здійснюється трьома 4-лопатевими реверсивними гвинтами зі змінним короком. Гвинти діаметром 5,5 м — в кільцевих насадках з полімерних композитних матеріалів[2].

Корабель здатний перевозити 3 основних бойових танки сумарною масою до 150 тонн, або 10 бронетранспортерів сумарною масою до 131 тонн, або 8 бойових машин піхоти сумарною масою до 115 тонн. Для десанту передбачено 4 приміщення на 140 місць. Замість бойової техніки приміщення може бути обладнане для розміщення додатково ще 366 чоловік (всього близько 500 чоловік).

Історія корабля

Корабель із заводським номером С-305 був закладений у Феодосії на кораблебудівному заводі «Море» у 1993 році. За контрактом від 24 січня 2000 року між державною компанією «Укрспецекспорт» і ВМС Греції добудований для Греції. Спущений на воду 9 грудня 2000 року[2]. 3 лютого 2001 року пройшов ходові і державні випробовування, а через чотири дні на автономній транспортировочній док-платформі, спеціально побудованій на Севастопольському морському заводі, він був відправлений до нового місця дислокації у грецький порт Саламіна. У ВМС Греції йому дали ім'я HS «Itaki» (грец. ΠΤΜ Ιθάκη)[3]. 17 лютого 2001 року на кораблі піднятий прапор ВМС Греції, а 2 березня того ж року «Ітакі» включений у бойовий склад флоту.

Див. також

Примітки

  1. а б Десантный корабль проекта 12322 «Зубр» (рос.) . Каталог мирового вооружения worldweapon.ru. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.
  2. а б в Проект 12322 Зубр — Pomornik (рос.) . Military Russia. 18 квітня 2013. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 22 серпня 2013.
  3. Антон Празукін (11 квітня 2012). Десантний корабель на повітряній подушці «Донецьк» типу «Зубр». «Морська держава». Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 20 серпня 2013.

Посилання