Розкопане
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (вересень 2018) |
| село Розкопане | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Погребищенський район |
| Рада | Розкопанська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 845 |
| Площа | 0,501 км² |
| Густота населення | 1686,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 22263 |
| Телефонний код | +380 4346 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′44″ пн. ш. 29°22′13″ сх. д. / 49.41222° пн. ш. 29.37028° сх. д.Координати: 49°24′44″ пн. ш. 29°22′13″ сх. д. / 49.41222° пн. ш. 29.37028° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
221 м |
| Найближча залізнична станція | Розкопане |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22263, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с. Розкопане, вул. Центральна, 10 |
| Карта | |
  Розкопане | |
 Розкопане | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розко́пане — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області. Населення становить 845 осіб.
Половина села відома під історичною назвою Наказне́, яку місцеві жителі вживають до сьогодні.
Розташоване за 15 км від районного центру, за 5 км від залізничної станції Наказне.[1] У селі поїзд зупиняється двічі: на станції Розкопане і ще раз в кінці села на станції Дзюнків.
Історія
Засноване у XIX ст. Поблизу розкопали стародавній курган, звідки й назва села.
Поблизу села виявлено поселення скіфських та давньоруських часів.
С. Роскопана належало до Дзюньківської волості Бердичівского повіту Київської губернії. Дворів було 326, населення — 1757 чол., чоловіків — 864 и жінок — 893. Основний рід занять мешканців — хліборобство; торгівля свинячим салом. Въ годъ и перевозкою тяжестей съ желѣзнодорожной станціи въ соседніе сахарные заводы; послднимъ промысломъ зарабатываютъ до 6000 руб. въ годъ. Разстояніе отъ уѣзднаго города до села — 82 версты, отъ ближайшихъ: желѣзнодорожной станціи — 4 версты, почтово-телеграфной — 12 верстъ, почтовой (земской) — 10 верствъ. Желѣзнодорожная станція носитъ названіе — Погребище. Почтово-телеграфная станція находится въ Босомь Брод, почтовая-земская — въ м. Погребищахъ. Въ селѣ числиться земли — 2836 десятинъ, изъ нихъ принадлежитъ: помещикамъ — 1462 десят., церквамъ — 76 десят., крестьянамъ — 1087 десят. и чиншевикамъ — 211 десят. Село принадлежитъ графинѣ Екатеринѣ Леонидовнѣ Игнатьевой и находится у аоренді у дворянина Октавіана Антоновича Шестаковського; господарство вів управляючий Антон Карлович Павловський; система хозяйства як у орендатора, так і у кремтьянъ — трипільна.
У селі була одна православна церква, одна часівня, одна церковна школа, 9 вітряків, 3 кузні, три кінних сіножатки, одна просорізка, одна казена винна лавка и дві бакалейних.
Суспільний запасний продовольчий капітал досяг на 1 січня 1900 року 4590 руб. 79 коп. Поспільство мало оброчныя статьи: а) отъ сдачи въ аренду общественнаго дома подъ казенную винную лавку — 120 руб. и б) од здачі у оренду загальної землі — 120 руб., усього 240 руб. у рік.
Пожарна часть состотъ изъ : 4 бочок і 4 багрів, утримуваних селянами і 4 бочок і 2 драбин принадлежащихь экономіи.
За переписом 1897 р. мешкало православных 348, римо-католиків — 248. Чоловіків — 835, женщин — 811, усього 1646.
НАКАЗНОЕ — село при річці Коянці (Козі), у 5-ти верстах од Дзюнькова. Мешканців 700.
Церква Різдва Богородиці, дерев'яна на кам'яній основі, збудована 1771 року; по штатамъ состоитъ въ 7-мъ классѣ, землн имѣетъ 35 десятннъ.
лежитъ выше по томуже ручью, непосредственно за селомъ Наказнымъ, такъ что отдѣляется отъ него только улицею. Православних 916, римо-католиків 176.
Церква св. Миколая, дерев'ян, имѣющая 100 лѣтъ, но неизвѣстно, въ какомъ году построепа. У 1847 році вона відремонтована, а під колокільню підведено кам'яний фундамент і погріб. По штатамъ причислена къ 6-му классу; земли имѣетъ 69 десятинъ, по запаси графа Адама Ржевуського, у 1785 році у м. Погребищі данной.
Під час Другої світової війни село було окуповане фашистами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[2]
На початку 1970-х років у селі був розміщений відділок радгоспу «Україна», що входив до Погребищенського цукрокомбінату. За ним було закріплено 2358 га землі, в тому числі 1596 га орної. Підприємство вирощувало насіння цукрових буряків. В селі були початкова та середня школи, клуб, бібліотека, пологовий будинок, фельдшерський пункт.[1]
Село сьогодні
Є початкова та середня школи, клуб, бібліотека; фельдшерський пункт.
Населення
За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 847 особи,[3] із них 98,70 % зазначили рідною мову українську, 1,07 % — російську, 0,12 % — білоруську, 0,12 % — молдовську.[4]
| Рік | 1897 | ~1900 | ~1902 | ~1972[1] | 1989[5] | 2001[3] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість осіб | 2061 | 1043 | 847 |
Література
- Розко́пане // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.530-531
- Список населенных мест Киевской губернии. 1900 год. 210 ст. Издатель: Киевский Губернский Статистический комитет ISBN-10(13): 1900_16000203
- Похилевич Л. — Сказания о населенных местностях Киевской губернии, Киев. 1864 г.
Примітки
- ↑ а б в Розкопане. // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с. — 15 000 прим. — С. 530.
- ↑ Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
- ↑ а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Процитовано 28 лютого 2019.
- ↑ Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Процитовано 28 лютого 2019.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |