Плисків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Плисків
Плис.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Погребищенський район
Рада/громада Плисківська сільська рада
Код КОАТУУ 0523484201
Locator Dot2.gif
Розташування села Плисків
Плисків на мапі Погребищенського району
Основні дані
Засноване до 1391 р.
Населення 1439
Площа 22 км²
Густота населення 65,4 осіб/км²
Поштовий індекс 22252
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°22′09″ пн. ш. 29°17′05″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 29.28472° сх. д. / 49.36917; 29.28472Координати: 49°22′09″ пн. ш. 29°17′05″ сх. д. / 49.36917° пн. ш. 29.28472° сх. д. / 49.36917; 29.28472
Середня висота
над рівнем моря
227 м[1]
Водойми р. Роська
Найближча залізнична станція Плисків
Місцева влада
Адреса ради 22252, Вінницька обл., Погребищенський р-н, с.Плисків, вул.Центральна,10 , тел. 2-91-06
Карта
Плисків is located in Україна
Плисків
Плисків
Плисків is located in Вінницька область
Плисків
Плисків

Пли́сків — село в Україні, в Погребищенському районі Вінницької області, розташоване на берегах р. Роськи. Населення становить 1439 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Давні часи (трипільська, білогрудівська, ранньоскіфська, черняхівська культури: 5400 рр. до н.е. - V ст. н.е.)[ред.ред. код]

На околиці Плискова збереглися залишки поселення трипільської культури. У 1927—1928 роках директор Бердичівського соціально-історичного музею Мовчанівський Теодосій Миколайович проводив розвідкові розкопки між селами Плисків і Чернявка Погребищенського району Вінницької області (тепер південна околиця с. Плисків). Було закладено 8 розкопів та 5 траншей (загальною площею 370 м²), в яких виявлено кілька різночасових культурних шарів. В поселенні знайдено матеріальні залишки трипільської культури раннього етапу (Трипілля А: близько 5400 - 4600 рр. до н.е.; Трипілля ВІ: 4600 - 4400 рр. до н.е.) та заключної фази пізнього Трипілля (Трипілля СІІ: 3320/3200 – близько 2750 рр. до н.е.), а також білогрудівської культури (XI — IX ст. до н. е.), матеріали ранньоскіфського часу (VII - III ст. до н. е.) та черняхівської культури(І - V ст. н. е.) [2]. Матеріали із розкопок Мовчанівського нині зберігаються в Національному історичному музеї України. [3] Плисківське древнє городище внесене до Реєстру пам'яток трипільської культури Вінницької області [4]

Слов'яни (VI - ІХ ст.)[ред.ред. код]

Далі на древньому городищі продовжують жити люди слов'янських племен(росичі, уличі, поляни), до яких потім приєднались поселенці-алани.

Київська Русь (ІХ - ХІІІ ст.)[ред.ред. код]

Продовжують жити слов'яни. Через Плисків проходить давній чумацький шлях на Південь.

Є версія, що княгиня Ольга була родом з Плискова. „…В летописи сказано, что в 903 году Игорь возмужал, и привели ему жену из «Плъскова» по имени Ольга. Историки разделились на тех, кто под Плъсковом понимал Псков, тех, кто говорил о древней столице Болгарии Плиске, а также тех, кто указывал на необходимость искать данные о потерянном городе в окрестностях Киева. Например, есть в Погребищенском районе Винницкой области большое село (некогда — районный центр) Плисков — а это граница полянских, древлянских и уличских земель, важный стратегический пункт, вблизи которого проходили Змеевы валы и найдены остатки древнего городища.“ [5]

У Плискові були язичницькі капища, після прийняття християнства було збудовано церкву («стару»).

Монгольська навала (ХІІІ ст.)[ред.ред. код]

На початку ХІІІ ст. татаро-монголи знищили ряд поселень, така ж доля спіткала і Плисків. Село було знищене майже повністю. Частина населення, яка жила ближче до лісу — сховалась. А оселі безпосередньо над річкою і далі в поле були знищені повністю. Для захисту від набігів була споруджена розгалужена сітка підземних ходів і схованок, яка збереглася досі. Потім, під час польських погромів, ходи постійно поновлювалися.

Доба Речі Посполитої (ХІІІ - XVI ст.)[ред.ред. код]

Перші архівні згадки про село датуються 1510 р. в описах земель Польського королівства, а далі — Речі Посполитої. В середині XVI ст, Плисків став відноситися до земель, які належали поміщикам Речі Посполитої.[6] В 1510 р. поміщики Кошки одержують від поміщиків Ладижинських Плисків у Вінницькому повіті. А в 1586 р. Плисків передано до князів Острозьких. Вся спадщина Острозьких за Катериною відійде в посаг до Замойських. [7]

Козацтво (XVI - XVIII ст.)[ред.ред. код]

Збудовано костьол (XVI — XVII ст.)

Доба Російської імперії (XVIII - XIX ст.)[ред.ред. код]

На місці зруйнованої «старої» церкви у 1853 р. було відбудовано нову церкву св. Параскеви. У 1880-х рр.. в Плискові було 1148 чол. православних, 30 — католиків, 551 — євреїв.

21 вересня 1845 р. за завданням Київської археографічної комісії Т.Шевченко вирушив у поїздку по Київщині, Волині та Поділлю. Його маршрут проліг з поштового тракта з Києва через місто Сквиру, Морозівку, Плисків, Брацлав, Шпиків, Джурин, Могилів-Подільський, Яришів, Муровані Курилівці (сучасна Вінниччина), Нову Ушицю, Миньківці, Дунаївці.[8]

Плисків на початку XX століття[ред.ред. код]

На розі XX століття Плисків був єврейським містечком. У 1900 році тут жило 1,828 євреїв.[9] До революції у жовтні 1917 року тут було три синагоги, баня на березі річки, цвинтар, дві аптеки, дві корчми, чотири ковальні, три водяні й один паровий млин, дві перукарні, базар.

У XX столітті було збудовано "Панський будинок" який стоїть і донині.А також варварськи знищено палац біля фрузинівського лісу.

Багато хто з жителів села рятуючись від погромів переїхав до США. Більшість з них облаштувалися в районі Піттсбурга. У 1908 році у Піттсбурзі була створена Плисківська асоціація безпроцентної позики з метою надання допомоги співвітчизникам. У 1917 році у Піттсбурзі офіційно сформовано плисківське єврейське кладовище.

Плисків у складі СРСР (1922—1939)[ред.ред. код]

У радянські часи село було центром Плисківського району. В 1928 р. Плисківський район належав до Бердичівської округи. 10 січня 1939 року Плисківський район перейшов зі складу Київської області до Вінницької.

Плисків в роки Другої світової війни (1939—1945)[ред.ред. код]

3 січня 1944 року село зайняли радянські війська.

Плисків у ІІ пол. XX ст.(1945 - 1999)[ред.ред. код]

В 1962 р. під час укрупнення Плисківський район був приєднаний до Погребищенського району. Плисків перестав бути районним центром. Було збудовано нові короварні на фермі.Ковбасний завод, масло завод, сітро цех і т. д.

Сучасність[ред.ред. код]

Замість зруйнованої в 30-х рр. XX ст.церкви збудовано ще одну церкву св. Параскеви, але вже в іншому місці. Залишились руїни костьолу, збудованого приблизно у XVI — XVII ст. Є школа-одиннадцятирічка, а також інтернат для дітей,лікарня, бібліотека. [10]

Плисківська школа
Скорботна мати

Транспорт: Плисків (зупинний пункт)

Мапа с. Плисків

Персоналії[ред.ред. код]

  • Алексєєв Сергій Петрович — радянський письменник-історик, критик, редактор, автор багатьох державних та зарубіжних премій. Роки життя 01.04.1922-2008. З 10 років проживає у Москві. З 1965 по 1996 головний редактор видавництва "Детская литература". Перший художній твір "История крепостного мальчика" побачив світ понад 50 років тому. Ще твори: «Небывалое бывает», «Рассказы о Суворове и русских солдатах», «Декабристы», «Великая Екатерина», «Охота за императором», «Они защищали Москву», «Сто рассказов о войне», «Сто рассказов из русской истории».
  • Баликов Юрій Євдокимович — живописець радянських часів.
  • Мельник Володимир Петрович — доктор філософських наук, професор. Ректор Львівського національного університету імені Івана Франка.
  • Скрипник Ганна Аркадіївна — український етнолог, член-кореспондент НАН України.
  • Рибачук Віктор Іванович  —український художник, письменник, драматург.
  • Терлецький Володимир Миколаєвич — Герой Радянського Союзу

Джерела[ред.ред. код]

  • к. ист. н. Бондаренко К. Легенда о княгине Ольге // ж. Профиль, №9 (28), 15.03.2008 [1](рос.)
  • Потупчик М. В., Потупчик М. Є. Археологічні дослідження на Вінниччині 20-х – першої половини 40-х років [2](укр.)
  • Реєстр пам'яток трипільської культури - Вінницька область [3](укр.)
  • І. Дорош "ЗемЛеволодіння української шляхти на Брацлавщині з кінця XIV до середини XVII ст." [4]

(укр.)

  • Баженов Лев Васильович. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с.(укр.)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Погода в селі Плисків
  2. http://www.iananu.kiev.ua/privatl/pages/Burdo03/Ceramika/ris/5.html
  3. Потупчик М. В., Потупчик М. Є. Археологічні дослідження на Вінниччині 20-х — першої половини 40-х років http://muzey.vn.ua/node/198
  4. Реєстр пам'яток трипільської культури Вінницької області http://kosiv.info/index.php/library/encyclopedia-of-tripoli-civilization/73-add-to-book-1/618-register-of-monuments-of-culture-tripoli-vinnytsia-region
  5. к. ист. н. Бондаренко К. Легенда о княгине Ольге // ж. Профиль, № 9 (28), 15.03.2008 http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=327
  6. «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VIII» http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VIII/265
  7. І. Дорош «Землеволодіння української шляхти на Брацлавщині з кінця XIV до середини XVII ст.» http://museum.vn.ua/articles/pod1/_dorosh_zemlevolodnnya_ukra.html
  8. Баженов Лев Васильович. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX-ХХ ст.: Історіографія. Бібліографія. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 1993. – 480 с.
  9. Pliskov, Ukraine (англ.)
  10. http://vinnica.info/nma-catalog/fla-stat/lang-1/cat_id-1/page-1/num-2961.html
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.