Скорик Дмитро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Скорик Дмитро (1856 року с. Нехристівка (Пирятинського) Лохвицького повіту, Полтавщина — рік та місце смерті не встановлено) — кобзар.

Кобзар С. Скорик — портрет роб. О. Сластіона 1876 р.

З життєпису

У 1876-му році О. Сластіон зустрівся у м. Пирятині. на Полтавщині. Д. Скорик знав 5 дум 1) Плач невільників, 2) Бідна вдова й три сини, 3) Івась Коновченко-Вдовиченко, 5) Втеча трьох братів з Озова.

О. Сластіон, познайомивись з кобзарем, намаював його графічний портрет з дівчинкою поводирем, який долучив до започаткованиої галереї кобзарів, кобза на цьому малюнку зображена з двома голосниками.

Двоюрідний брат зіньківського кобзаря Семена Скорика.

Джерела