Гаспар-Гюстав Коріоліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:26, 9 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Уродженці Парижа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 9 вересня 2021, заснована на цій версії.
Гаспар-Гюстав де Коріоліс
фр. Gaspard-Gustave de Coriolis
Гюстав Коріоліс
Гюстав Коріоліс
Гюстав Коріоліс
Народився21 травня 1792(1792-05-21)
Франція Париж
Помер19 вересня 1843(1843-09-19) (51 рік)
Париж, Франція[1][2]
Похованняцвинтар Монпарнас
КраїнаФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьматематик, фізик, інженер-будівельник, інженер, викладач університету
Alma materПолітехнічна школа
Галузьматематика, фізика
ЗакладПолітехнічна школа
ЧленствоПаризьке філоматичне товариствоd[3]
Французька академія наук
Туринська академія наук[2]
Відомий завдяки:сила Коріоліса
Нагороди
CMNS: Гаспар-Гюстав Коріоліс у Вікісховищі

Гаспа́р-Гюста́в Коріолі́с (фр. Gaspard-Gustave de Coriolis, 21 травня 1792(17920521) — 19 вересня 1843) — французький математик, інженер і науковець. Найбільше відомий роботою, присвяченою вивченню ефекту Коріоліса. Також відомий теоремою про прискорення в абсолютному та відносному рухах.

Біографічні дані

Одержав освіту в Паризькій Політехнічній школі (1808), потім був у ній репетитором, а пізніше — директором навчальної частини. У 1829 році Гаспар-Гюстав Коріоліс став професором; 28 січня 1836 року стає членом Паризької академії наук.

З раннього дитинства Коріоліс мав слабке здоров'я настільки, що у нього, як писав його біограф, «кожного ранку виникала проблема, як прожити до вечора»[4]. Коріоліс помер у 1843 році у віці п'ятдесяти одного року. Похований на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

Наукова діяльність

Наукові інтереси Коріоліса були пов'язані з вирішенням задач теоретичної і прикладної механіки. Незалежно від Ж. Понселе увів у 1826 році в механіку поняття «робота» і, виходячи з нього, сформулював теорему «живих сил»[5]. Причому за міру «живої сили» прийняв половину добутку маси на квадрат швидкості[6][7].

Коріоліс показав (1829), що при складному русі точки, коли рухома система відліку переміщається не поступально, виникає додаткове прискорення (прискорення Коріоліса), що викликається силою інерції, обумовленої впливом обертання рухомої системи відліку на відносний рух точки (сила Коріоліса). На цій основі він розробив у 1835 році теорію відносного руху.

Праці Коріоліса зробили значний вплив на створення розділу прикладної механіки «Динаміка машин».

Наукові публікації

Серед його творів найвідоміші:

  • «Calcul de l'effets des machines»,
  • «Traité de mécanique des corps solides»
  • «Théorie mathématique du jeu de billard». Рос. переклад: Математическая теория явлений бильярдной игры.

На його честь названо астероїд 16564 Коріоліс.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #117698660 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б www.accademiadellescienze.it
  3. ↑ https://philomathique.paris/
  4. ↑ Фрейман Л. С.. К истории доказательства теоремы Кориолиса // Труды института истории естествознания и техники / Гл. ред. Н. А. Фигуровский. — М. : АН СССР, 1956. — Т. 10.
  5. ↑ «Жива сила» - історична назва кінетичної енергії, уперше введена Лейбніцем
  6. ↑ Льоцци М. История физики. — М. : Мир, 1970. — С. 94—95.
  7. ↑ Jammer M. Concepts of Force: A Study in the Foundations of Dynamics. — Courier Dover Publication, 1999. — P. 166. — ISBN 0-486-40689-X.

Джерела

  • Храмов Ю. А. Кориолис Гюстав Гаспар (Coriolis Gustave- Gaspard de) // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 141. — 400 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гаспар-Гюстав_Коріоліс&oldid=33367416