Артур Гакер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:31, 10 вересня 2021, створена RarBot (обговорення | внесок) (Додав категорію: Категорія:Уродженці Лондона)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артур Гакер
Arthur Hacker

Народження 25 вересня 1858(1858-09-25)[1][2][…]
Мідлсекс
Смерть 12 листопада 1919(1919-11-12)[1][4][2] (61 рік)
  Лондон, Сполучене Королівство
Поховання Бруквудський цвинтарd
Національність англієць
Країна  Сполучене Королівство
Жанр художник
Діяльність художник, унаочнювач
Роки творчості 1873[1]1919[1]
Член Королівська академія мистецтв
Твори Syrinxd, Q96957330? і The Temptation of Sir Percivald
Батько Edward Hackerd
Роботи в колекції Оклендська галерея мистецтвd, Тейт, Художня галерея Лідса, Cartwright Hall Art Galleryd, Галерея мистецтв Вокера, Національна галерея Австралії, Манчестерська художня галереяd, Worcester City Art Gallery and Museumd, Національна галерея, Національний музей Кардіффа, Brighton Museum & Art Galleryd, Королівська академія мистецтв, Gallery Oldhamd, Ferens Art Galleryd, Guildhall Art Gallery and London's Roman Amphitheatred, Perth Art Galleryd, Touchstones Rochdaled, Towner Eastbourned, Bruce Castled, Музей Лондона, Northampton Museum and Art Galleryd і Victoria Gallery & Museumd
Автограф

CMNS: Артур Гакер у Вікісховищі

Артур Га́кер (англ. Arthur Hacker; 25 вересня 1858, Мідлсекс — 12 листопада 1919, Лондон) — англійський художник вікторіанської епохи, який писав в стилі неокласицизму. Свого часу був популярний і фінансово успішний.

Біографія[ред. | ред. код]

Артур Гакер народився в районі Сент-Панкрас, у Лондоні. Його батько, Едвард Гакер (1812-1905), був книжковим графіком і спеціалізувався на штриховій гравюрі тварин і сцен полювання. Крім того протягом довгого часу він відповідав за реєстрацію народжень і смертей на ділянці Кентіш Таун реєстраційного округу Панкрас в Міддлсексі. Подробиць про сім'ю Артура Хакера мало, однак серед його ранніх робіт зустрічаються портрети брата і двоюрідної сестри.

1876 року сімнадцятирічний Артур Гакер вступив до училища Королівської академії мистецтв, де провчився до 1880 року. При навчанні показав себе хорошим художником, виконавши складне екзаменаційне завдання з першого разу. У 1878 році він вперше брав участь в щорічній конкурсній виставці Академії. Після Академії Артур Гакер поїхав в Париж, де в 1880—1881 роках навчався у Леона Бонна. Потім разом з Соломоном Джозефом Соломоном здійснив поїздку в Іспанію, Гібралтар і Марокко. Пізніше разом зі своїм співвітчизником Стенхоупом Форбсом, з яким навчався у Бонна, Гакер заснував Новий англійський художній клуб — групу британських художників, які шукали натхнення у французькому мистецтві.

У 1894 році Артур Гакер був прийнятий у Королівську академію мистецтв в якості асоційованого члена й інструктора, а в 1910 став повним академіком. Він був популярний, малював і виставлявся. На Всесвітній виставці 1900 року він завоював срібну медаль.

У 1902 році Артур Гакер побудував заміський будинок, який сам же й розписав. Автором проекту був обраний шотландський архітектор Максвелл Айртон. У тому ж році Артур Гакер написав портрет дружини Айртона.

У 1907 році у віці 49 років Артур Гакер одружився зі своєю колишньою студенткою Ліліан Прайс Едвардс (1879—1948), яка була молодша за нього більш ніж на 20 років. Вона була дочкою Едварда і Мері Едвардс і походила з лондонського району Саттон. Не дивлячись на те, що в шлюбі відносини в подружжя не склалися, Артур допомагав Ліліан в роботі. Вона стала плідним дитячим письменником і ілюстратором, часто виставлялася на щорічних конкурсах Королівської академії мистецтв, але врешті-решт залишила мистецтво заради руху Християнська наука. Дітей у подружжя не було.

Артур Гакер раптово помер на порозі власного будинку від серцевого нападу. За деякий час до смерті у нього діагностували серцеве захворювання і бронхіт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г RKDartists
  2. а б SNAC — 2010.
  3. Mapping the Practice and Profession of Sculpture in Britain and Ireland 1851–1951
  4. Arthur HackerOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7