Беєве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Беєве
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Роменський район
Рада Беївська сільська рада
Облікова картка Беєве 
Основні дані
Населення 701
Поштовий індекс 42512
Телефонний код +380 5452
Географічні дані
Географічні координати 50°38′57″ пн. ш. 33°59′36″ сх. д. / 50.64917° пн. ш. 33.99333° сх. д. / 50.64917; 33.99333Координати: 50°38′57″ пн. ш. 33°59′36″ сх. д. / 50.64917° пн. ш. 33.99333° сх. д. / 50.64917; 33.99333
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми річка Пробужка
Місцева влада
Адреса ради 42512, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Беєве
Сільський голова Плутенко Олександр Іванович
Карта
Беєве. Карта розташування: Україна
Беєве
Беєве
Беєве. Карта розташування: Сумська область
Беєве
Беєве
Мапа
Мапа

CMNS: Беєве у Вікісховищі

Бе́єве[1] — село в Україні, у Роменському районі Сумської області. Населення села становить 701 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Беївська сільська рада.

Після ліквідації Липоводолинського району 19 липня 2020 року село увійшло до Роменського району[2].

Географія

Село Беєве розташована за 3 км від лівого берега річки Хорол. На відстані 1.5 км розташовані села Куплеваха та Олещенкове. Поруч пролягає газопровід Газопровід Уренгой — Помари — Ужгород.

У селі бере початок річка Пробужка, права притока Груні.

Історія

Вітряк у селі Беєве
Вітряк у селі Беєве

Колишнє власницьке село Капустинської волості Гадяцького повіту Полтавської губернії.

Поблизу села знайдено могилу-курган.

Беєве засноване в кінці XVIII ст. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1923—1933 та 1946—1947 роках, кількість встановлених жертв у Беєвому — 148 людей[3].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 750 осіб, з яких 321 чоловік та 429 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 754 особи.[5]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 96,45 %
російська 2,50 %
молдовська 0,53 %
інші 0,52 %

Економіка

  • Молочно-товарна та свино-товарна ферми.
  • «Беєве», товариство з обмеженою відповідальністю.

Соціальна сфера

  • Будинок культури.
  • Школа НВК[7]
  • Магазин
  • Кафе
  • Пошта

Пам'ятки

  • 2004 року в селі ТОВ «Беєве» було збудовано храм. На Великдень 2009 року громада Православної церкви Московського Патріархату намагалися захопити храм[8].
  • У селі зберігся дерев'яний млин стовбової конструкції, утримується на околиці села біля рівчака, що заріс лісом. Збудований на початку XX століття. На початку ХХ століття на місці, де нині є пам'ятник Т. Г. Шевченка, був пам'ятник  російському царю Олександру ІІ. Але з приходом до влади  революційного комітету він був знищений. У 2013 році пам'ятник реставровано. 
  • Геологічна пам'ятка природи — Попів Камінь.
Спасо-Преображенська церква

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Капустинська волость (Гадяцький повіт) // Беєве // №104.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Національна книга пам'яті жертв голодомору
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Сумська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Сумська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. САЙТ БЕЇВСЬКОГО НВК - НОВИНИ. beevozoch.ucoz.com. Процитовано 6 вересня 2017.
  8. Федорина Алла Невеликодній дзвін. На Сумщині представники православної церкви Московського патріархату, незважаючи на Великдень, вчинили скандал у чужому храмі // «Україна Молода» № 074 за 23 квітня 2009 року

Посилання