Глух Федір Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федір Кирилович Глух
Федір Кирилович Глух

Час на посаді:
лютий 1963 — 1983
ПопередникПанасюк Денис Харитонович
НаступникОсипенко Петро Григорович

Час на посаді:
травень 1957 — січень 1963

Час на посаді:
січень 1953 — березень 1957
ПопередникПанасюк Денис Харитонович
НаступникЗгурська Катерина Іванівна

Народився18 вересня 1912(1912-09-18)
Беєве, Липоводолинський район, Україна
Помер3 серпня 1984(1984-08-03) (71 рік)
Київ, СРСР
ГромадянствоСРСР
Національністьукраїнець
ДружинаГлух Олена Ісаївна
ДітиГлух Валерій Федорович Глух Юрій Федорович
Професіяукраїнський юрист і державний діяч
Особистий підписFedir Hlukh Signature 1964.png
Нагороди
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
Медаль «50 років радянській міліції»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений юрист України

Фе́дір Кири́лович Глух (18 вересня 1912(19120918), с. Беєве (нині Липоводолинського району Сумської області — 3 серпня 1984, Київ) — український юрист і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4-10-го скликань. У 19601966 роках — член Ревізійної комісії КПУ, у 19661976 роках — кандидат у члени ЦК, у 19761984 роках — член ЦК КПУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 18 вересня 1912 р. у с. Беєве Синівського району Сумської області в селянській родині.

Після закінчення сільської семирічної школи навчався в Гадяцькому педагогічному технікумі, у 1933 році закінчив три курси технікуму. Трудову діяльність розпочав у червні 1933 році учителем неповної середньої школи на Луганщині, згодом працював завідувачем дитячого садка.

Упродовж квітня 1934 — серпня 1935 років проходив військову службу в лавах Радянської Армії. Демобілізувавшись, вступив до Харківського юридичного інституту, який закінчив у 1939 році і почав працювати в органах прокуратури України та Казахстану, де пройшов шлях від прокурора району до прокурора УРСР. У 19391941 роках — прокурор Червонозаводського району міста Харкова.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 19411943 роках — помічник прокурора Актюбінської області Казахської РСР, прокурор міста Актюбінська Казахської РСР. У 1943 році — прокурор відділу кадрів Прокуратури УРСР.

У 19431944 роках — інструктор відділу кадрів ЦК КП(б)У, у 19441947 роках — завідувач сектору Управління кадрів ЦК КП(б)У.

З 1947 — заступник прокурора Української РСР.

Із січня 1953 по березень 1957 року — Міністр юстиції УРСР, а з травня 1957 по січень 1963 роках — Голова Верховного Суду УРСР.

У лютому 19631983 роках обіймав посаду прокурора Української РСР. Звільнений з посади у зв'язку з виходом на пенсію.

Помер 3 серпня 1984 року в Києві.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • дружина — Глух Олена Ісаївна,
  • син — Глух Валерій Федорович,
  • онук — Глух Дмитро Валерійович (дружина — Глух Тетяна Марківна),
  • правнучка — Глух Дар'я Дмитріївна.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]