Координати: 53°55′2.0200001008089″ пн. ш. 27°35′3.5500000983955″ сх. д. / 53.91723° пн. ш. 27.58432° сх. д. / 53.91723; 27.58432

Вулиця Якуба Коласа (Мінськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Якуба Коласа
 Білорусь
Населений пунктМінськ
РайонСовєтський, Первомайський
Назва на честьЯкуб Колас
Загальні відомості
Протяжність2,74 ± 0,01 км
Координати53°55′2.0200001008089″ пн. ш. 27°35′3.5500000983955″ сх. д. / 53.91723° пн. ш. 27.58432° сх. д. / 53.91723; 27.58432
Поштові індекси220013
Транспорт
Найближчі станції метроПлоща Якуба Коласа
Трамваї1, 5, 6, 11
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 59250 ·R (Радянський район)
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Якуба Коласа у Вікісховищі

Вулиця Якуба Коласа — вулиця в Мінську, названа на честь білоруського радянського письменника і поета Якуба Коласа.

Розташування

Починається від площі Якуба Коласа (після вул. Червона) і закінчується перетином вул. Волгоградська (продовжуючись Логойським трактом). До перетину з вулицею Сурганова належить до Совєтського району, а далі по всій довжині вулиці проходить межа між Радянським (по лівий бік) та Первомайським (по правий бік) районами.

Ширина вулиці — 30 м.

Історія

Раніше вулиця була частиною Логойського тракту. У 1956 році частину Логойського тракту, від площі Якуба Коласа і до вул. Волгоградської (на місці якої тоді було кукурудзяне поле), перейменовано на честь білоруського поета Якуба Коласа.

У 2007 р. після реконструкції та благоустрою відкрито сквер (починається від провулка Я. Коласа і закінчується біля вул. Сурганова) побудований молодіжно-розважальний центр «Айсберг».

2008 року від перехрестя з вул. Дорошевича до перехрестя з вулицею Бєлінського КУП «Мінськтранс» зробило ремонт трамвайного полотна на ділянці завдовжки 1,2 км за новою технологією. Прибрано старе трамвайне полотно, вирито котлован для нового, в якому влаштовано «подушку» зі щебеню і цементного розчину, на яку укладається спеціальна арматура. Після установки опалубка залита плита з високомарочного бетону. За цією технологією дерев'яні шпали не використовуються. У бетоні виконані поглиблення для укладання рейок, які закріплюють спеціальним складом. Головна особливість цього способу полягає в здатності поглинати шум і вібрацію. 

Найстаріша будівля

Найстаріша збережена будівля — будинок № 10, побудований в 19381939 рр. Цей будинок — одна з небагатьох уцілілих цегляних будівель Мінська, зведених до німецько-радянської війни. Після війни будинок зберігся з невеликими ушкодженнями: у дах потрапив снаряд. У 1946 р. будинок відновлено, відремонтували покрівлю німецькі військовополонені. Під час проведення земляних робіт біля будинку оголився фундамент, і на одній цеглині можна було прочитати слово «Менськ».

Будинок стоїть на перетині вулиць Я. Коласа і Дорошевича. Раніше тут Логойський тракт з'єднувався з вулицею 6-та лінія. У будинку раніше були кахельні печі, яких після війни не робили. Будинок двоповерховий, з високими стелями, великими вікнами, дерев'яною підлогою.

Що розташовувалося раніше

Раніше вулиця (ще коли була Логойським трактом) починалася від великого болота  «Комаровське болото», на місці якого пізніше з'явилася площа Якуба Коласа, а в кінці вулиці були великі кукурудзяні поля, засіяні при Хрущові. У 1930-х рр. почалося формування Комаровської площі (нині площа Якуба Коласа). Була проведена реконструкція так званого місця «Комаровські вила» (злиття колишніх Логойського і Борисівського трактів) і розпочато зведення Інституту фізкультури, відкритого в 1939 році.

Під час німецько-радянської війни в районі комплексу будівель військових частин 03940, 07147 і 45017, що розташований вздовж вулиці Якуба Коласа між вулицями Калініна і Бєлінського (вул. Бєлінського, б. 11), розміщувався один з фашистських концентраційних таборів на території Мінська під назвою «Червоні казарми». Це другий побудований в Мінську концтабір (перший розташовувався біля села Дрозди, нині територія птахофабрики). Захоронення знищених там людей відбувалися як в самому концтаборі, так і на прилеглих до нього територіях.[1]

На місці сьогоднішньої гімназії № 8, під час війни у підвалі був військовий госпіталь.

У будівлі по вул. Я. Коласа, 2 (будівля 1939 р., вона ж проспект Незалежності, 49) розташовувався Інститут фізкультури.

Ще в 1950-х на вулиці було досить багато дерев'яних будинків. Останній дерев'яний будинок було знесено в середині 1980-х років. Це був двоповерховий квартирний будинок у дворі будинку № 30. При будівництві дитячого майданчика у дворі цього будинку можна було побачити ще залишки фундаменту знесеного будинку.

На місці молодіжно-розважального центру «Айсберг» (б. 37), раніше було кафе і вуличний пивбар «Криниця».

У будинку № 45 корп.1 раніше розміщувалися каси Аерофлоту.

Транспорт

По всій вулиці проходять мінські трамвайні маршрути № 1, 5, 6, 11.

Будівлі

Основна забудова — сталінки і хрущовки.

Фотографії

Див. також

Примітки

Посилання