Вовк Михайло Павлович

Михайло Павлович Вовк
Народження	21 листопада 1917(1917-11-21) Гришівка
Смерть	18 лютого 1989(1989-02-18) (71 рік) Севастополь
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	артилерія
Роки служби	1939–1969
Звання	Полковник
Війни / битви	Німецько-радянська війна • Курська битва • Битва за Дніпро
Нагороди	(№ 2071)

'Михайло Павлович Вовк (21 листопада 1917(19171121) — 18 лютого 1989) — радянський офіцер-артилерист, Герой Радянського Союзу (1943), учасник німецько-радянської війни.

Біографічні відомості

Михайло Вовк народився 21 листопада 1917 року в селі Гришівка (нині — Сахновщинський район Харківської області України) в селянській родині. Українець. Закінчив Костянтинівський індустріальний технікум (Донецька область), після чого працював на заводі в місті Камишині (Волгоградська область).

У 1939 році Вовк був призваний на службу в Червону армію. У 1941 році він закінчив Смоленське артилерійське училище.

З початку німецько-радянської війни — на її фронтах. До вересня 1943 старший лейтенант гвардії Михайло Вовк командував батареєю 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади, 1-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву 60-ї армії Воронезького (з 20-го жовтня 1943 року перейменованого на 1-й Український фронт).

Відзначився під час битви за Дніпро. 26 вересня 1943 року в районі села Староглибів Козелецького району Чернігівської області старший лейтенант М. П. Вовк переправився через Дніпро і коригував вогонь своєї батареї, котра вела вогонь з лівого берега і знищила 3 важких міномета і більше роти німецької піхоти, що дозволило безперешкодно переправити через річку основні сили дивізії.

7 жовтня 1943 року М. П. Вовк опинився на спостережному пункті в оточені противника, що мав успіх в атаці на стику двох стрілецьких дивізій. З трьома розвідниками і двома зв'язківцями прийняв нерівний бій з піхотою противника. Відновивши зв'язок по радіо з батарею викликав вогонь на себе, згодом, узяв участь в атаці піхоти.

17 жовтня 1943 року присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2071).

Після закінчення війни Вовк продовжував службу в Радянській Армії.

В 1969 році в званні полковника він пішов у відставку. Проживав у Севастополі, помер 18 лютого 1989 року, похований на кладовищі «Кальфа» у Севастополі.

Вшанування пам'яті

Меморіально дошка на домі в Севастополі де жив М. П. Вовк

У Севастополі на домі де жив М. П. Вовк, була встановлена присвячена йому меморіальна дошка.

Література

• Герои Советского Cоюза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том I: — Москва: Воениздат, 1987. — стор. 274

Див. також

Інші Герої Радянського Союзу зі складу 1-ї гвардійської гарматної артилерійської бригади:

• Джамангараєв Кашаган
• Посохін Микола Григорович
• Садиков Ботабай
• Сидоров Георгій Семенович
• Стрижак Володимир Степанович
• Зонов Михайло Максимович
• Харьковський Петро Федорович
• Чорний Григорій Олександрович

Посилання

• Бографія М. П. Вовка на сайті «Полтавіка»
• Бойовий шлях 11-ї гвардійської окремої Київської Червоного прапора ордена Богдана Хмельницького артилерійської бригади — правонаступниці 1-ї Гвардійської гарматної артилерійської Київської Червоного прапора, ордена Богдана Хмельницького ІІ ступеня бригади — на неофіційному сайті 13 армії