Сахновщинський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сахновщинський район
адміністративно-територіальна одиниця
Coat of Arms of Sakhnovshchyna raion.svg Flag of Sakhnovshchynskiy Raion in Kharkiv Oblast.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Харківська область
Код КОАТУУ: 6324800000
Утворений: 1923
Населення: 21 256 (на 1.02.2016)
Площа: 1169.9 км²
Густота: 18.2 осіб/км²
Тел. код: +380-5762
Поштові індекси: 64500—64563
Населені пункти та ради
Районний центр: Сахновщина
Селищні ради: 1
Сільські ради: 15
Смт: 1
Села: 63
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Левченко Віталій Віталійович[1]
Голова РДА: Карплюк Максим Борисович[2]
Вебсторінка: Сахновщинська РДА
Адреса: 64501, Харківська обл., Сахновщинський р-н, смт. Сахновщина, вул. Шмідта, 10
Мапа

Commons-logo.svg Сахновщинський район у Вікісховищі

Сахно́вщинський райо́н — колишній район Харківської області, розташований на південному заході регіону. Площа — 1169,9 км². Населення — 20,1 тис осіб [3]. Рік утворення — 1923.

Районний центр — селище міського типу Сахновщина, розташоване за 150 км на південний захід від м. Харкова.

З південного боку район межує з Дніпропетровською областю. Також межує з Зачепилівським, Первомайським, Кегичівським та Лозівським районами Харківськоі області.

Залізнична станція на залізниці КрасноградЛозова.

Географія[ред. | ред. код]

Кегичівський район Кегичівський район Первомайський район
Зачепилівський район Gray compass rose.svg Лозівський район
Дніпропетровська область
(Новомосковський район)
Дніпропетровська область
(Юр'ївський район)
Лозівський район

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду та 15 сільських рад, які об'єднують 64 населені пункти та підпорядковані Сахновщинській районній раді[4].

Населення[ред. | ред. код]

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 24427 92,36%
росіяни 1535 5,80%
білоруси 139 0,53%
вірмени 85 0,32%
азербайджанці 79 0,30%
інші 183 0,69%

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 24966 94,40%
російська 1200 4,54%
вірменська 73 0,28%
азербайджанська 73 0,28%
білоруська 60 0,23%
інші 76 0,29%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Сахновщинському районі Харківської області на обліку перебуває 46 пам'яток історії.

У Сахновщинському районі Харківської області на обліку перебуває 46 пам'яток археології. Археологічні:

  • біля с. Великі Бучки знайдені рештки найдавніших поселень людини, археологи відносять їх до часів неоліту (V-IV тисячоліття до н. е.)

Природні:

  • Ботанічний заказник місцевого значення «Родничок». Площа 15,3 га. Знаходиться біля с. Чорнолозка.
  • Ентомологічний заказник місцевого значення «Бджолиний № 2» Площа 3,0 га. Ділянка біля с. Зелений Клин на степовому схилі балки південної експозиції. Ростуть — люцерна, конюшина червона і рожева, тимофіївка. Живе близько 30 видів корисних комах — запилювачів сільськогосподарських культур, в тому числі бджолині.
  • Лісове заповідне урочище міського значення «Дубові гряди». Площа 129,7 га. Розташоване біля с. Дубові Гряди.
  • В селі Новоалександрівка є підземні джерела мінеральноі води.

Видатні особи[ред. | ред. код]

Місця пов'язані з життям і діяльністю видатних осіб:

Під час Німецько-радянської війни в районі діяв рух опору нацистським військам загарбникам. Ще в перші дні війни у Сахновщині був створений винищувальний батальйон. Майже все населення району допомагало партизанам.

Сахновщинський район також батьківщина відомих письменників та поетів:

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Сахновщинського району були створені 34 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 53,53% (проголосували 8 892 із 16 612 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 37,85% (3 366 виборців); Михайло Добкін — 16,31% (1 450 виборців), Юлія Тимошенко — 14,05% (1 249 виборців), Сергій Тігіпко — 8,92% (793 виборців), Олег Ляшко — 6,56% (583 виборців), Анатолій Гриценко — 4,72% (420 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,84%.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]