Мізюринці
село Мізюринці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Шумський |
Громада | Великодедеркальська сільська громада |
Облікова картка | Мізюринці |
Основні дані | |
Засноване | 1637 |
Перша згадка | 1637 (387 років)[1] |
Населення | 348 |
Територія | 1.712 км² |
Густота населення | 203.27 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47155 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°59′02″ пн. ш. 26°05′20″ сх. д. / 49.98389° пн. ш. 26.08889° сх. д.Координати: 49°59′02″ пн. ш. 26°05′20″ сх. д. / 49.98389° пн. ш. 26.08889° сх. д. |
Водойми | річка Безіменна |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47155, с.Мізюринці |
Карта | |
Мапа | |
|
Мізю́ринці — село Великодедеркальської сільської громади Кременецького району Тернопільської області.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на сході району[2].
Географія
На південно-східній околиці села бере початок річка Безіменна.
Пам'ятки
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1987 р. Скульптор – І. Мулярчук.
Погруддя, постамент – бетон.
Погруддя – 0,9 м, постамент – 1,8 м.[3][4]
Відомі люди
Народилися
- Лавренюк Венедикт Антонович (1933—2006) — український етнограф, краєзнавець і музеєзнавець, багаторічний директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, перший голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Примітки
- ↑ Мізюринці
- ↑ Мізюринці. www.castles.com.ua (англ.). Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 124. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.
|