Суріпиця весняна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Суріпиця весняна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Суріпиця (Barbarea)
Вид:
Суріпиця весняна (B. verna)
Біноміальна назва
Barbarea verna
(Mill.) Asch., 1860
Синоніми
  • Barbarea australis Jord.
  • Barbarea brevistyla Jord.
  • Barbarea erysimoides Schur
  • Barbarea longisiliqua Jord.
  • Barbarea patula Fr.
  • Barbarea praecox (Sm.) R.Br.
  • Campe praecox (Sm.) Dulac
  • Campe verna (Mill.) A.Heller
  • Crucifera praecox E.H.L.Krause
  • Erysimum praecox Sm.
  • Erysimum tenuifolium Stokes
  • Erysimum vernum Mill.

Суріпиця весняна, Американський кресс-салат (Barbarea verna) — вид рослин родини капустяні.

Будова

Дворічна рослина, що виростає до 30 см. Квіти здатні до самозапліднення. Одна рослина суріпиці дає до 10 000 насінин.

Життєвий цикл

Квітне до пізньої осені. Сходить восени, утворюючи сидячу розетку з яскраво-зелених грубих листків, що зимує під снігом і після розтавання одразу починає буйно рости.

Поширення та середовище існування

Широковідомий бур'ян, що росте в садах і городах. Здатний швидко заглушити культурні рослини й вкрити жовтим цвітом поле.

Практичне використання

Молоді розеткові листки збирають пізньої осені та ранньої весни і вживають як кресс-салат. Можна збирати листки й узимку, з-під снігу. Замерзле листя кладуть для відтаювання в холодну воду. З нього можна готувати пюре для гарнірів. З прокип'яченого та розтертого листя роблять пюре для юшок і приправ.

Свіже листя придатне для чистих салатів і як смакова приправа до різних овочевих страв.

У Монголії, Афганістані, Пакистані, Ірані, Західному Китаї суріпицю здавна культивують. Зачасту її висівають у суміші з льоном або гірчицею. Насіння містить 29-34 % жирної олії і має високі смакові якості. Використовують для консервування, випікання хліба, для приготування здобного тіста. Ще в XIX ст. суріпиця як олійна рослина культивувалася і в Україні, але тепер її як і рижій, витіснив високоврожайний соняшник.[1]

Галерея

Примітки

  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.28

Джерела