Після першого поділу Польщі у 1772 р. Озеряни перейшли до Габсбурзької монархії (Австрії). Але вже за рік Жевуські викупили містечко у австрійського Уряду. В другій половині ХІХ століття магнати Жевуські продали маєток в Озерянах гетьману та канцлеру великому литовському Леонові Сапезі (1803—1878), сину Адама Сапеги, власника маєтку в Більчі-Золотому. Про долю замку за часів Сапег нічого невідомо, але ця родина залишила після себе в Озерянах величний костел, які на сьогодні є найпривабливішою пам'яткою колишнього містечка.
До початку ХІХ століття римо-католицька парафія в Озерянах належала до Кам'янецької дієцезії (до парафії у Борщові), після чого перейшла у підпорядкування Львівської архідієцезії. У 1854 році Озеряни виокремилися у самостійну парафію, яка належала Язловецькому деканату. У 1875 році власник села Леон Сапега збудував у Озерянах величний неоготичний костел, який було освячено під титулом Святої Анни.
У 1885 році парафія в Озерянах налічувала понад 2 тисячі парафіян. З 1889 році костелом опікувалися отці-місіонери, які облаштували при храмі монастир. Першої світової війни, коли костел знову став парафіяльним, його підпорядкували Борщівському деканату. З остаточним закріпленням радянської влади на західноукраїнських землях костел закрили, перетворивши його на складське приміщення. Храм повернули вірянам у 1991 році. Тоді ж мешканці Озерян, які таємно зберігали в себе костельне майно, повернули його до святині.
Україна, Озеряни, Тернопільська область
Костел святої Анни у Вікісховищі