Озеряни (Борщівська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Озеряни (Борщівський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Озеряни
POL Jezierzany COA.png
Герб
Озеряни - костел - 9290023.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КОАТУУ 6120885501
Облікова картка Озеряни 
Основні дані
Населення 1945 осіб (2001)
Територія 5.777 км²
Густота населення 336.68 осіб/км²
Поштовий індекс 48711
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. / 48.89167; 25.94639Координати: 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д. / 48.89167° пн. ш. 25.94639° сх. д. / 48.89167; 25.94639
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48711, с. Озеряни
Карта
Озеряни. Карта розташування: Україна
Озеряни
Озеряни
Озеряни. Карта розташування: Тернопільська область
Озеряни
Озеряни

CMNS: Озеряни у Вікісховищі

Озеря́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. Центр сільради, якій підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.


Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від районного центру міста Борщів.

Назва[ред. | ред. код]

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,02
російська 0,31
румунська 0,31
вірменська 0,21
молдовська 0,05

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.)
  • Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.), збудованого князями Сапєгами. Автором проекту був львівський архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn).
  • Залишки замку (в самому центрі села).
  • Мурована церква Христа-Царя. Споруджена 1937 року за проектом Олександра Пежанського. Освячена 30 жовтня того ж року.[9]
  • 2 каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»
  • Братська могила воїнам РА (1944)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
  • Символічна могила УСС (1989)
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
  2. Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  9. Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
  10. Гуцал П. Білинський Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 55. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]