Львівська архідієцезія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Латинський кафедральний собор 1.jpg
Обряд Римсько-католицький
Головне місто Львів
Країна Україна Україна
Дата заснування 1359
Катедральний собор Бази́ліка Успі́ння Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї
Митрополія Львівська
Парафій 109 (307 храмів)[1]
Ієрарх Мечислав Мокшицький
Площа єпархії 68000 км² км²
Населення єпархії 5 901 074 чол.
Число католиків 154 000 чол.
Офіційний сайт http://diocese-lviv.org/
Католики у Львові
Львівська архидієцезія на мапі України

Льві́вська архидієце́зія — одна із 7-х територіальних одиниць Римо-Католицької Церкви в Україні із центром у Львові.

Коротка історія[ред.ред. код]

Початки[ред.ред. код]

1412 року осідок Галицького латинського архиєпископа було перенесено з Галича до Львова.

Адміністративно-територіальні зміни 18 ст.[ред.ред. код]

На синоді 20-22 травня 1765 року кількість деканатів було збільшено з 7-ми до 12-ти, зокрема, утворено Бучацький деканат.[2]. Також утворили 2 нові архидияконати — Галицький, Жовківський.[3]

Період після 1945 року[ред.ред. код]

Після завершення Другої світової війни до УРСР було приєднано 1/3 території тодішньої Перемишльської дієцезії (бл. 7000 км²), де на 1939 рік функціонувало 70 парафій (відповідно 70 парафіальник та 100 філіальних костелів) об'єднаних в п'ять деканатів (дрогобицький, мостиський, рудецькаий, самбірський та вишневський). Тут мешкало 197 000 римо-католиків, та працювало 130 дієцезіальних священників і 52 ченці-священники. Після кількох хвиль обміну населенням, число римо-католиків на цій території суттєво зменшилося, і залишилося бл. 20 священників[4]. Надалі ці території були приєднані до Львіської архидієцезії.

Після 1991 року[ред.ред. код]

16.01.1991 — Йоан Павло ІІ відновив діяльність Львівської архідієцезії. Вона охопила Волинську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області, які історично відповідали довоєнним дієцезіям — Львівській (за винятком Любачівської території, яка залишилась у Польщі), Луцькій та частково Перемишльській (Польща) і Ясській (Румунія). Волинська і Рівненська області у 1996 р. відійшли до відновленої Луцької дієцезії[5]. Колишня резиденція львівських митрополитів передана остаточно церкві владою 5 травня 2004 р., частково відремонтована, зараз готується до завершального ремонту.

Львівський архиєпископ — митрополит Мокшицький Мечислав (від 21 жовтня 2008). Єпископ-помічник — Леон Малий (від 4 травня 2002), архиєпископ-емерит — кардинал Мар'ян Яворський (кардинал від 28 січня 2001).

На теренах архидієцезії, окрім місцевих і приїжджих світських священиків, працюють представники 12 чоловічих та 22 жіночих Чернечих Чинів і Згромаджень. З 1996 року функціонує Вища Духовна Семінарія у смт. Брюховичі під Львовом. Благодійну допомогу надають працівники організації Caritas. Архидієцезійні масс-медіа представлені журналом «Радість Віри» та веб-сайтом Римсько-Католицької Церкви в Україні.

2012 року відзначалось 600 років дати перенесення осідку митрополита з Галича до Львова.[6]

Територіальна структура[ред.ред. код]

Юрисдикція Львівської архидієцезії поширюється на структури Римсько-католицької церкви у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській і Чернівецькій областях, розділених на 11 деканатів:

Територія охоплює площу 68000 км², де розташовані понад 109 парафій (307 костелів та каплиць), які відвідують понад 154000 вірних. 140 священиків виконують душпастирську працю (95 дієцезійних, 45 монаших). Слід відзначити що з 1992 по 1996 рр. до складу Львівської архидієцезії належали також Волинська та Рівненнська області, що в 1992–1993 рр. утворювали Волинський деканат. 14.10.1993 р. його розділили на Луцький і Рівненський, що в 1996 році були об'єднані в Луцьку дієцезію[7].

Покровителі[ред.ред. код]

1909 року на прохання архиєпископа Юзефа Більчевського папа Пій X проголосив Матір Божу Царицю Польської Корони разом із бл. Якубом Стрепою покровителями Львівської Архидієцезії. В наші дні цей титул «Матері Божої Цариці Польської Корони» було перейменовано на новий — «Пречиста Діва Марія Милостива».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Архиєпископ Мечислав Мокшицький: «Ми не польська місія в Україні»
  2. Jan Karol Ostrowski. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.— Kraków: «Secesja», 1993.— Cz. I, tom 1. 126 s., 364 il.— S. 15. ISBN 83-85739-09-2 (пол.)
  3. Elżbieta Burda. Sierakowski Wacław Hieronim z Bogusławic Jan Andrzej h. Ogończyk (1700–1780) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Polskа Akademja Nauk, 1996.— Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 306–313. (пол.)
  4. Po II wojnie światowej
  5. Львівська архідієцезія
  6. Пастирський лист Львівського Архієпископа латинського обряду на початок Ювілейного Року 600-ліття перенесення столиці львівських архієпископів з Галича до Львова (1412)
  7. СТАНОВЛЕННЯ СТРУКТУР ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ ЛАТИНСЬКОГО ОБРЯДУ В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

Джерела[ред.ред. код]

Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.