Гвардійське (Тернопільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:18, 4 листопада 2021, створена Nikolay.sinitskiy (обговорення | внесок) (Нові відомості, вікіфікація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гвардійське
Герб Гвардійського (Теребовлянський район) Прапор Гвардійського (Теребовлянський район)
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Теребовлянський
Рада Золотниківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1785
Населення 438
Площа 2,683 км²
Густота населення 163.25 осіб/км²
Поштовий індекс 48141
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°13′10″ пн. ш. 25°16′18″ сх. д. / 49.21944° пн. ш. 25.27167° сх. д. / 49.21944; 25.27167Координати: 49°13′10″ пн. ш. 25°16′18″ сх. д. / 49.21944° пн. ш. 25.27167° сх. д. / 49.21944; 25.27167
Водойми річка Гниловоди
Відстань до
районного центру
45 км
Місцева влада
Адреса ради 48141, с. Гвардійське
Карта
Гвардійське. Карта розташування: Україна
Гвардійське
Гвардійське
Гвардійське. Карта розташування: Тернопільська область
Гвардійське
Гвардійське
Мапа
Мапа

CMNS: Гвардійське у Вікісховищі

Гварді́йське — село Золотниківської сільської громади. Тернопільського району Тернопільської області, Адміністративний центр колишньої Гвардійської сільської ради Від вересня 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади.Розташоване на річці Гниличка. До 1965 село називалося Гниловоди.

Поштове відділення — Котузівське.

Населення — 438 осіб (2001).

Географія

Селом тече річка Гниловоди.

Історія

Перша писемна згадка — 1785. Діяли товариство «Просвіта», кооператива.

За радянських часів у селі діяв колгосп «Молода гвардія», що мав у користуванні 1 тисячу гектарів сільськогосподарських угідь. Провідними галузями були рільництво і тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Також діяли: 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Символіка

Затверджений 31 травня 2005 р. рiшенням № 12 сесії сільської ради[1][2].

Автори — Орест Скоп, Стефан П'ятничко, Данило Бугай.

Герб

У щиті, понижено перетятому зеленим і лазуровим, вузька понижена золота балка. У першій частині в правому верхньому куті золотий розширений хрест, у лівому верхньому куті золотий колос. У другій частині виникає срібна купина з трьома золотими очеретинками, середня вище, супроводжуваними зверху двома золотими співоберненими рибами. Поверх всього золота фігура вершника на золотому коні, що тримає в руках спис з трикутним прапорцем, перетятим лазуровим і золотим. Щит вписаний в золотий декоративний картуш та увiнчаний золотою сільською короною.

Прапор

Прапор являє собою квадратне полотнище, розділене на три рівні смуги по вертикалі. На синьому фоні, у центрі, рибина. На жовтій смузі, у верхній частині — хрест. На зеленому фоні, у центрі, колосок. В центрі прапора дві схрещені шаблі, які зачохлені, як символ невойовничості.

Релігія

Є церква Усічення голови Івана Хрестителя (1888, дерев"яна), костел (1937; кам'яний).

Пам'ятники

Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), відновлено символічну могилу Борцям за волю України (1992).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Оберіг».

У 2016 році фермерське господарство «Зарваниця-Агро» відкрило в селі цех з виготовлення традиційним методом (вручну) напівфабрикатів (вареників, пельменів).[3]

Відомі люди

Народилися

  • Віра Зозуля (нар. 1970) — українська спортсменка (спортивна ходьба), майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики;
  • Стефан П'ятничко (нар. 1959) — український оперний співак (баритон), народний артист України.

Відвідували

Примітки

  1. Українська геральдика
  2. WS: s:Рішення Гвардійської сільської ради № 12 від 31.05.2005 «Про затвердження геральдики населеного пункту»
  3. а б в г Роздольний А. Відроджуються українські села / Анатолій Роздольний // Свобода. — 2016. — № 42 (1 черв.). — С. 3. — (Про важливе).

Джерела

Посилання