Координати: 49°37′40″ пн. ш. 38°37′33″ сх. д. / 49.62778° пн. ш. 38.62583° сх. д. / 49.62778; 38.62583

Рудове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:36, 4 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рудове
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Білокуракинський
Рада Білокуракинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA44100010290067741
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1791
Населення 48[1]
Площа 0,9 км²
Густота населення 53,33 осіб/км²
Поштовий індекс 92232
Телефонний код +380 6462
Географічні дані
Географічні координати 49°37′40″ пн. ш. 38°37′33″ сх. д. / 49.62778° пн. ш. 38.62583° сх. д. / 49.62778; 38.62583
Середня висота
над рівнем моря 		156 м
Відстань до
районного центру 		14 км
Найближча залізнична станція Катран
Місцева влада
Адреса ради 92232
Луганська область,
Білокуракинський район,
село Курячівка.
Карта
Рудове. Карта розташування: Україна
Рудове
Рудове
Рудове. Карта розташування: Луганська область
Рудове
Рудове
Мапа
Мапа

Ру́дове — село в Україні, в Білокуракинській селищній територіальній громаді Білокуракинського району Луганської області.

Площа села 132 га.[2]

Історія

На території села Рудове виявлені поселення епохи бронзи і салтівської культури.

Село Рудівка засновано у 1791 року, перейменовано 1947 року. 1944 року в селі створено колгосп, який мав декілька назв «Політвідділець», «імені Хрущова», «1 травня». 1959 року землі колгоспу були приєднані до курячівського колгоспу «імені Жданова». 1962 року колгосп перейменовано на «Заповіт Ілліча»[2].

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 95 осіб[3].

Населення

Населення становить 12 осіб, 6 дворів.

1885 року на колишньому державному хуторі Павлівської волості Старобільського повіту Харківської губернії проживало 744 особи, було 92 дворових господарства[4]. У 1914 році в селі проживало 1079 осіб[5].

Вулиці

У селі існують вулиці Колгоспна, Підлісна.

Економіка

Транспорт

Село розташоване за 24 км від районного центру, з яким пов'язане асфальтованою дорогою, і за 7 км від залізничної станції Катран на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова[2].

Культура

До 1955 року в селі функціонувала початкова школа, сільський клуб з кіноапартною установкою[2].

Пам'ятники

Видатні особистості

  • Панченко Іван Кирилович — передовий бригадир.
  • Хорольська Феодосія Митрівна — мати-героїня.

Див. також

Примітки

  1. ↑ За Всеукраїнським переписом 2001 року.
  2. ↑ а б в г Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси / Упорядник В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
  3. ↑ Михайличенко В. В., Борзенко М. О., Жигальцева В. Л. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Луганська область. [Архівовано 25 серпня 2010 у Wayback Machine.] — Луганськ: Янтар. — 2008. — 921 с.
  4. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  5. ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)

Література

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968.

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудове&oldid=33954759