Окіпна Раїса Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:32, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Окіпна.
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Капшученко.
Раїса Миколаївна Окіпна
Ім'я при народженніРаїса Миколаївна Капшученко
Народилася3 (16) лютого 1914
Чернігів, Чернігівська губернія, Російська імперія
Померла6 листопада 1942(1942-11-06) (28 років)
Київ
Національністьукраїнка
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльністьакторка
Роки діяльності?-1942
Нагороди та премії
орден Вітчизняної війни

Раїса Миколаївна Капшученко (згодом відома як Окіпна; 3 [16] лютого 1914(19140216) — 6 листопада 1942) — українська актриса. Прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew). Під час Другої світової війни Окіпна була учасницею київського радянського підпілля (в розвідувально-диверсійній групі Івана Кудрі).

Життєпис

батько Раїси, протоієрей Андріївського собору у місті Києві отець Микола Капшученко, 08.04.1957

Народилася у сім'ї священика Миколи Васильовича Капшученка, який після війни був настоятелем Андріївського собору у Києві, (1889—1959)[1] і Анастасії Павлівни Ковальківської, її дід деякий час був старшиною Хотівської волості, рід походить з села Пирогів на Київщині.

В 1930-х у зв'язку з арештом батька-священика була виключена з музичного училища[2].

Працювала артисткою театру у Вінниці, прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew).

Мешкала на вул. Чкалова (тепер Олеся Гончара), № 32.

Під час окупації разом з своєю подругою Євгенією Бремер врятувала життя і допомогла визволитись з-під варти щонайменше кільком солдатам РСЧА і в тому числі офіцерам з 4 дивізії НКВД, які потрапили в оточення[2] і яких судячи з усього знала особисто до війни, коли батька викликали на допити[3]. Спецпідготовку не проходила, але судячи з усього саме після спасіння офіцерів почала співпрацю з підпіллям. Маючи чудовий голос і використовуючи свої знайомства з керівними працівниками окупаційної адміністрації чимало зробила як для допомоги звичайним людям, так і для полегшення роботи підпільної групи з якою була пов'язана (вивідування інформації, отримання дозволів на переміщення за межі міста та ін.)[1].

У складі групи Раїса Окіпна виконувала переважно завдання з постачання, забезпечення діяльності групи і добування інформації. Безспосередньої участі у організації зруйнування у 1941 році Хрещатика та Успенського собору Києво-Печерської лаври, як і в інших акціях, які приписують групі Івана Кудрі, ймовірно не брала. Більше того, сама участь групи у цих подіях виглядає сумнівною. Ймовірно були введені в дію керовані радіоміни[4][5][6], закладені у будівлі ще до початку війни, при чому цілком можливо введені в дію німцями[джерело?], про існування яких Іван Кудря і члени групи могли і не знати. До наслідків діяльності групи швидше варто віднести підриви комендатури і кінотеатру, повних співробітниками окупаційної адміністрації, хоч основним завданням був все ж таки збір розвідувальної інформації.[3]

Якби там не було, а чимало фактів вказує на те, що основним завданням групи Івана Кудрі була не скільки диверсійна, скільки розвідувальна діяльність, добування важливої для Червоної Армії інформації. Від підпільників з Києва надходили важливі дані про події в місті, про розміщення і пересування військ, про діяльність Київського і Дарницького залізничних вузлів, про промислові об'єкти і аеродроми тощо.[7]

5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту чотири місяці піддавалася знущанням і тортурам, метою яких було викриття радянського підпілля і 6 листопада 1942 року страчена.[2][8][9].

Вшанування

1965 року в Києві на її честь названо вулицю. Приблизно в цей самий час матір Раїси намагалися виселити з квартири, звинувачуючи її в тому, що її донька співпрацювала з німецькими окупантами.[3]

За матеріалами життєвої історії Раїси та її товаришів по групі в 1960-х була написана художня книга «Два роки над прірвою» за авторством В. Дроздова і О. Євсеєва.[10]

Джерела

Rodovid.org
link=[1]

Примітки

  1. ↑ а б http://www.kulykivka.org.ua/menu/rayonna_vlada/silrada/12_Kovchin/hystory/
  2. ↑ а б в http://www.bulvar.com.ua/arch/2012/51/50d2e35302723/
  3. ↑ а б в http://fakty.ua/150959-opernaya-pevica-raisa-okipnaya-voshla-v-razvedgruppu-ivana-kudri-posle-togo-kak-spasla-sovetskih-oficerov-v-okkupirovannom-kieve
  4. ↑ http://vitchyzna.ukrlife.org/1_2_08krasno.html
  5. ↑ http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/khreshyatyk_str/kreschatik[недоступне посилання з червня 2019]
  6. ↑ http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/09/kyiv-uspensky.php
  7. ↑ http://militera.lib.ru/h/zevelev_ai/04.html
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 11 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 грудня 2007. Процитовано 11 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ http://www.e-reading-lib.org/chapter.php/138371/39/Chekisty._Kniga_1.html

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Окіпна_Раїса_Миколаївна&oldid=33962804