Вулиця Раїси Окіпної (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Раїси Окіпної
Київ
Вулиця Раїси Окіпної, вересень 2009 року
Місцевість Лівобережний масив
Район Дніпровський
Назва на честь Р. М. Окіпної
Колишні назви
Ярмаркова
Загальні відомості
Протяжність 900 м
Координати початку 50°27′00″ пн. ш. 30°35′52″ сх. д. / 50.450222° пн. ш. 30.597944° сх. д. / 50.450222; 30.597944Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°35′52″ сх. д. / 50.450222° пн. ш. 30.597944° сх. д. / 50.450222; 30.597944
Координати кінця 50°26′49″ пн. ш. 30°35′27″ сх. д. / 50.446972° пн. ш. 30.590833° сх. д. / 50.446972; 30.590833
поштові індекси 02002
Транспорт
Найближчі станції метро  «Лівобережна»
Автобуси А 48, 49, 95, 108
Маршрутні таксі Мт 178, 245, 248, 249, 579
Зупинки громадського транспорту «Станція метро „Лівобережна“», «Вулиця Раїси Окіпної»
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі готель «Турист» (№ 2)
Навчальні заклади ЗОШ № 128
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11193
У проєкті OpenStreetMap r451094
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Раїси Окіпної у Вікісховищі

Ву́лиця Раї́си Окі́пної — вулиця в Дніпровському районі міста Києва, житловий масив Лівобережний (історична назва — Микільська слобідка). Пролягає від вулиці Євгена Сверстюка та площі Сергія Набоки до мосту через Русанівський канал, що сполучає вулицю з Русанівською набережною.

Прилучаються Русанівський канал і вулиця Флоренції.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в 1-й третині XX століття під назвою Ярмаркова. Сучасна назва на честь української актриси та підпільниці Раїси Окіпної — з 1965 року[1]. Теперішня забудова — 1970-х років, однак ряд будинків було збудовано в 2000-х роках.

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 липня 1965 року № 1270 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 410. Арк. 186–191. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]