Засоби індивідуального захисту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:01, 5 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Американські військові в костюмах індивідуального захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) — засоби, використовувані працівником для відвертання або зменшення дії шкідливих і небезпечних виробничих чинників, а також для захисту від забруднення. Застосовуються в тих випадках, коли безпека робіт не може бути забезпечена конструкцією устаткування, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями і засобами колективного захисту.

Класифікація промислових засобів індивідуального захисту

Класифікація ЗІЗ встановлюється відповідно до ДСТУ 7239:2011[1], де залежно від призначення вони підрозділяються на 10 класів:

  1. Засоби захисту голови: захисні каски; захисні шоломи та підшоломники; капелюхи, кепі, кепки з захистом і без, шапки, берети, косинки, сітки для волосся з козирком і без, накомарники.
  2. Засоби захисту органів слуху: вушні затички та аналогічні засоби; звукозахисні шоломи; протишумові навушники; протишумові навушники, які можна кріпити до касок і шоломів; протишумові захисні пристрої з електронним приймачем; протишумові захисні пристрої з телефонним зв'язком.
  3. Засоби захисту очей і обличчя: захисні окуляри, зокрема зі світлофільтрами; захисні окуляри від рентгенівського, лазерного, ультрафіолетового, інфрачервоного ви- промінювання та від яскравого світла; екрани для обличчя; захисні окуляри та екрани від механічних ушкоджень, пилу, бризок, хімічних речовин тощо; маски та щитки для дугового зварювання (такі, які тримають руками, або такі, що кріпляться на голові або прикріплюються до захисних касок і шоломів).
  4. Засоби захисту органів дихання: фільтрувальні пристрої (протипилові, протигазові, протиаерозольні, комбіновані, саморятівники); ізолювальні пристрої: засоби захисту органів дихання зі знімною маскою зварника.
  5. Засоби захисту рук, плеча та передпліччя: захисні рукавиці; захисні рукавички; рукавиці та рукавички, які захищають від: а) механічних ушкоджень (порізів, проколів, дрібного скла тощо); б) хімічних речовин; в) мікроорганізмів; г) іонізувального (іонізуючого) випромінювання та радіоактивних речовин; д) електричного струму; е) статичної електрики; ж) вібрації; з) холоду і знижених температур; и) спеки і теплових випромінювань; безпальчикові рукавички; напальчники; надолонники; нарукавники; налокітники; наплічники; антиелектростатичні браслети та кільця; назап'ясники для важкої праці.
  6. Одяг спеціальний захисний (спецодяг): костюми, комбінезони, напівкомбінезони, куртки, сорочки, штани, шорти, халати, жилети, сукні, жакети, кофти, спідниці, фартухи, плащі, напівплащі, накидки; захисний одяг від механічних ушкоджень (проколювання, різання); захисний одяг від хімічних ушкоджень; захисний одяг від електричних ушкоджень (електричного струму та електричної дуги); захисний одяг від статичної електрики; захисний одяг від розплавлених бризок металу та інфрачервоного випромінювання; захисний одяг під час зварювання; теплозахисний одяг; утеплений одяг (тулупи, кожухи, пальта, напівпальта, куртки, штани); костюми ізолювальні (гідроізолювальні, пневмоізолювальні, скафандри); захисний одяг від радіоактивного ураження, фартухи для захисту від рентгенівського ви- промінювання; пилонепроникний одяг; газонепроникний одяг; рятувальні жилети; сигнальний одяг флуоресціювальний, світловідбивний (світлоповертальний) одяг та доповнення до нього (пов'язки, рукавиці тощо); захисні покривки з поліхлорвінілового пластикату, які вдягають поверх основного одягу для додаткового захисту від контактного забруднення радіоактивними, токсичними речовинами та роз- чинами кислот і лугів.
  7. Засоби захисту ніг та стегон: чоботи, напівчоботи; черевики до гомілок або литок; туфлі; тапочки; калоші; унти; наколінники; гетри; щитки; взуття водонепроникне; взуття для захисту від нафти та нафтопродуктів, олив, жирів, кислот, лугів; взуття з жаростійкою підошвою; взуття, що запобігає ковзанню; взуття від знижених температур; вібростійкі черевики та чоботи; електроізолювальні чоботи, черевики, боти, калоші; антиелектростатичне взуття, черевики та чоботи; захисні черевики для роботи з ланцюговими пилками; взуття з додатковим захистом пальців від удару; взуття стьобане для захисту від дрібного скла; взуття, яке швидко можна розстебнути чи розв'язати; черевики на дерев'яній підошві;змінні підошви (тепло-, потостійкі або проколостійкі); знімні шипи та пластини (для криги, снігу та слизької підлоги).
  8. Засоби захисту від падіння з висоти: пояси запобіжні (лямкові, безлямкові, комбіновані); оснащення, призначене для попередження падіння (карабіни, стропи, строп-канати, ряту- вальні канати, троси); стримувальне та страхувальне обладнання повне оснащення з усім приладдям (зажими страхувальні, зачіпи, системи страхування, блокувальні пристрої); — запобіжні пристрої, які гасять кінетичну енергію гальмують повне оснащення з усім приладдям (системи обмежування падіння, спускові пристрої).
  9. Засоби захисту шкіри (засоби дерматологічні): захисні креми, мазі, гелі;очисники шкіри; репаративні засоби.
  10. Засоби захисту комплексні

Класифікація ЗІЗ за категоріями ризиків

Категорія І:

  • поверхневе механічне пошкодження;
  • контакт з миючими засобами слабкої дії або тривалий контакт з водою;
  • контакт з гарячими поверхнями, температура яких не перевищує 50 °C;
  • пошкодження очей через вплив сонячного випромінення (окрім під час спостереження за сонцем);
  • атмосферні умови, що не мають екстремального характеру;

Категорія ІІ:

  • категорія ІІ охоплює ризики, що не належать до перелічених у категоріях І та ІІІ;

Категорія ІІІ: Категорія ІІІ охоплює виключно ризики, що можуть мати дуже серйозні наслідки, такі як смерть або незворотну шкоду здоров’ю, пов'язані з такими чинниками:

Ефективність

Використання засобів індивідуального захисту обумовлено необхідністю забезпечення ефективного захисту людини у виробничих умовах і виключно тоді, коли безпеку робіт неможливо забезпечити конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.[2]. На підставі накопиченого досвіду фахівці з промислової гігієни і профзахворювань вважають, що в системі захисту від шкідливих виробничих чинників використання ЗІЗ є самим останнім, і самим ненадійним методом[3], який повинен використовуватися лише тоді, коли застосування надійніших способів захисту (зміна технології, автоматизація шкідливих виробництв, герметизація устаткування, ефективна вентиляція, повітряні душі, дистанційне керування та ін.) неможливе; чи можливо — але не дозволяє зменшити шкідливу дію до безпечного рівня (Гранично допустима концентрація, Гранично допустимий рівень).

Див. також

Примітки

  1. ↑ ДСТУ 7239:2011 Національний стандарт України. Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація
  2. ↑ Білоусова, Г.Г.; Курганський, А.В. (1 січня 2013). Розробка радіаційно-захисного одягу для працівників АЕС. Вісник Хмельницького національного університету. Серія : Технічні науки. № 3. Процитовано 4 лютого 2017.
  3. ↑ ACGIH Industrial Ventilation Committee members. {{{Заголовок}}}. — 370 p. — ISBN 978-1-607260-57-8.

Література

  • История и концепции создания армейских средств индивидуальной бронезащиты. Смирнов В. П.//Техника и вооружения вчера, сегодня, завтра, № 07.- 2013, июль.- С.2-7.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Засоби_індивідуального_захисту&oldid=33971587