Кісінамі

«Кісінамі»
岸波
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Югумо»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Uraga Dock
Закладено	29 серпня 1942
Спущено на воду	19 серпня 1943
Введено в експлуатацію	3 грудня 1943
На службі	1943 – 1944
Загибель	4 грудня 1944 потоплений у Південнокитайському морі
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2077
Довжина	119,0 м
Ширина	10,8 м
Осадка	3,8 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	52000 к.с. (39 МВт)
Швидкість	35,5 вузла
Дальність плавання	5 000 миль (9 300 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	225
Озброєння
Артилерія	6 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат тип 3
Торпедно-мінне озброєння	8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 16 торпед 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (2х2) 25-мм гармати

04.12.43

Район потоплення «Кісінамі»

Кісінамі (Kishinami, яп. 岸波) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

Корабель, який відносився до есмінців типу «Югумо», спорудили у 1943 році на верфі Uraga Dock.

Майже три місяці після завершення Кісінамі провів у водах Японського архіпелагу, при цьому з 3 по 7 лютого 1944-го він виходив для супроводу пошкодженого ескортного авіаносця «Унйо», який здійснював перехід з Сайпану в умовах сильного шторму. 10 лютого Кісінамі включили до 31-ї дивізії ескадрених міноносців.

26 лютого – 8 березня 1944 есмінець супроводив конвой з військами із Уджини (північно-східне узбережжя Кюсю) до Сайпану та Гуаму (Маріанські острова). 29 лютого Кісінамі разом з есмінцями «Асасімо» та «Окінамі» прийняв участь у полюванні на USS Trout, яке завершилось загибеллю цієї субмарини (втім, перед цим Trout встиг торпедувати транспорт, разом з яким загинуло 2,5 тисячі військовослужбовців). 16 березня Кісінамі повернувся до Японії.

З 20 березня по 19 квітня 1944-го есмінець супроводив конвої по маршруту Йокосука – атол Трук (тут, у центральній частині Каролінських островів, до лютого 1944-го тут знаходилась головна база японського ВМФ у Океанії) – Сайпан – Таракан та Балікпапан (центри нафтовидобутку на сході Борнео). 29 квітня – 1 травня Кісінамі перейшов з Балікпапану в районі Сінгапуру до якірної стоянки Лінгга, на якій перебували головні сили японського флоту (дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнювали доставку палива до Японії та призвели до рішення базувати кораблі у Південно-Східній Азії поблизу від районів нафтовидобутку).

12 – 15 травня 1944-го Кісінамі прийняв у часть у супроводі флоту з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало неминучої ворожої атаки на головний оборонний периметр Імперії (Маріанські острова – Палау – західна частина Нової Гвінеї) і перебазувало головні сили ближче до місця майбутніх подій. 12 червня американці розпочали операцію по оволодінню Маріанськими островами і невдовзі головні сили японського флоту вийшли з Таві-Таві для контратаки, при цьому Кісінамі разом з 6 іншими есмінцями і легким крейсером забезпечував охорону «загону C», головну силу якого складали лінкори та важкі крейсери. 19 – 20 червня японці зазнали важкої поразки в битві у Філіппінському морі, а за кілька діб японський флот прибув до метрополії.

8 – 16 липня 1944-го Кісінамі прийняв участь у ескортуванні основних сил флоту з Куре до Лінгга, де перебував наступні 3 місяці.

У середині жовтня 1944-го союзники розпочали операцію на Філіппінах і 18 жовтня головні сили японського флоту полишили Лінгга. Вони прослідували через Бруней, після чого розділились на два з’єднання. Кісінамі увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які мали прямувати через північну частину внутрішніх морів Філіппін. 23 жовтня ще на шляху туди, біля західного узбережжя острова Палаван, американські підводні човни потопили 2 та пошкодили 1 важкий крейсер. Кісінамі підібрав понад п’ять сотень моряків з крейсера «Атаго» та передав їх на лінкор «Ямато». 24 жовтня під потужними ударами американської авіації японські кораблі прослідували через море Сібуян, при цьому Кісінамі зазнав незначних пошкоджень від близьких розривів та обстрілу з літаків. Тієї ж доби він отримав наказ супроводжувати пошкоджений важкий крейсер «Мьоко», разом з яким 27 жовтня прибув до Корону (східне завершення архіпелагу Палаван) а, 29 жовтня досягнув Брунею. При цьому під час переходу 28 жовтня він зачепив риф, унаслідок чого максимальна швидкість корабля впала до 12 вузлів. 30 жовтня – 3 листопада Кісінамі супроводив «Мьоко» до Сінгапуру, де пройшов доковий ремонт.

26 листопада – 1 грудня 1944-го Кісінамі разом з кількома іншими кораблями супроводив танкер «Хакко-Мару» з Сінгапуру до Маніли. 2 грудня вони рушили назад, а 4 грудня за п’ять сотень кілометрів на південний захід від виходу з Манільської бухти підводний човен USS Flasher торпедував та потопив Кісінамі («Хако-Мару» також був уражений та пізніше затонув). На есмінці загинуло 90 членів екіпажу, тоді як ще 150 моряків підібрали мінний загороджувач «Юрісіма» та фрегат CD-17.