Ріхард Веттштайн
Ріхард Веттштайн | |
---|---|
нім. Richard Wettstein | |
Народився | 30 червня 1863 Відень |
Помер | 10 серпня 1931 (68 років) Трінс, Тіроль |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Місце проживання | Австрія |
Країна | Австро-Угорщина Австрія |
Діяльність | ботанік, викладач університету, міколог |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | ботаніка |
Заклад | Віденський університет Карлів університет |
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] |
Науковий керівник | Антон Кернер |
Аспіранти, докторанти | Рольф Зінгер Генріх Рафаель Едуард фон Гандель-Маццетті Heinrich Lohwagd |
Членство | Академія наук СРСР Шведська королівська академія наук Королівське фізіографічне товариство в Лундіd Американська академія мистецтв і наук Австрійська академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук |
Діти | Фріц фон Веттштейн |
Ріхард Веттштайн у Вікісховищі |
Ріхард Веттштайн (нім. Richard Wettstein; 30 червня 1863, Відень — 10 серпня 1931, Трінс) — австрійський ботанік.
Ріхард Веттштайн відомий ботанік, автор теорії походження двостатевої квітки покритонасінних з декількох одностатевих (як чоловічих, так і жіночих) квіток голонасінних та заснованої на ній філогенетичної системи. Один з творців морфолого-географічного методу у систематиці рослин. Відкрив явище сезонного диморфізму квіткових рослин. У питаннях еволюції дотримувався ламаркістських поглядів.
Біографія
Веттштайн навчався у Відні, де він був учнем Антона Кернера (1831—1898) та одружився з його донькою Аделлю[2].
З 1892 року — професор університету у Празі, з 1899 року — професор Віденського університету та директор Ботанічного інституту та саду у Відні.[3] З 1901 року — президент Віденського зоологічного-ботанічного товариства.
У 1905 році — співпрезидент II Міжнародного ботанічного конгресу, що пройшов у Відні[4].
Почесний член АН СРСР (1927).
Здійснив наукові експедиції — спочатку територією Бразилії, згодом, разом із сином, Південною та СхідноюАфрикою.[5]
Його син, Фріц фон Веттштейн, також був ботаніком.
Вшанування
На честь Ріхарда Веттштайна названо два роди рослин:
Наукові праці
- Nolanaceae, Solanaceae, Scrophulariaceae, 1891.[6]
- Grundzüge der geographisch-morphologischen Methode der Pflanzensystematik, 1898
- Botanik und Zoologie in Österreich 1850—1900, 1901
- Der Neo-Lamarckismus und seine Beziehungen zum Darwinismus, 1903
- Handbuch der systematischen Botanik, 1901—1908[7][8]
Див. також
Примітки
- ↑ IPNI, Wettst.
- ↑ Franz Speta 2000, Warum Otto STAPF (1857—1933) Wien verlassen hat. Phyton (Horn, Austria) 40/1, 89-113, http://www.landesmuseum.at/pdf_frei_remote/PHY_40_1_0089-0113.pdf
- ↑ Google Books Scholars in Stone and Bronze: The Monuments in the Arcaded Courtyard of the … by Thomas Maisel
- ↑ Історія Міжнародних ботанічних конгресів на сайті International Association of Botanical and Mycological Societies (IABMS) [Архівовано 25 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.) (Перевірено 1 липня 2010)
- ↑ Aeiou Encyclopedia (biographical information & photograph)
- ↑ Google Books 'Nolanaceae, Solanaceae, Scrophulariaceae
- ↑ Written works @ Aeiou Encyclopedia
- ↑ Available online at <http://biolib.mpipz.mpg.de/library/authors/author_00267_de.html>
Посилання
- Веттштайн // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ріхард Веттштайн у австрійській електронній енциклопедії AEIOU (нім.)
- Профіль Ріхарда Веттштайна на сайті РАН (рос.)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 30 червня
- Народились 1863
- Померли 10 серпня
- Померли 1931
- Поховані на Центральному цвинтарі Відня
- Випускники Віденського університету
- Науковці Віденського університету
- Викладачі Карлового університету
- Члени АН СРСР
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Австрійської академії наук
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Члени Леопольдини
- Члени Баварської академії наук
- Автори ботанічних таксонів
- Австрійські ботаніки
- Члени-кореспонденти АН СРСР
- Ректори Віденського університету